Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Все вuрiшuтьcя за нacтyпні 24 гoдини вони бyдуть вuрішaльнuмu – війcьковий ЗСУ вiдкpuв прaвду прo пoдії в Солeдaрі

Все вuрiшuтьcя за нacтyпні 24 гoдини вони бyдуть вuрішaльнuмu – війcьковий ЗСУ вiдкpuв прaвду прo пoдії в Солeдaрі

admin
11 Січня, 202311 Січня, 2023 Коментарі Вимкнено до Все вuрiшuтьcя за нacтyпні 24 гoдини вони бyдуть вuрішaльнuмu – війcьковий ЗСУ вiдкpuв прaвду прo пoдії в Солeдaрі

Станом на сьогодні ситуація на Сході нашої держави, зокрема у Соледарі, вкрай складна. Російські війська намагаються захопити місто, українські захисники залишаються на місці та не дають ворогові зробити цього.

Про це виданню повідомив український військовий. За його словами, наступні 24 години будуть критичними.

Росіяни мріють захопити місто

Цікаво, що, за даними CNN, напередодні керівник вагнерівців Пригожин уже встиг заявити, що місто перебуває під повним контролем загарбників, а міноборони країни-агресорки на наступний день підкреслило, що їхні окупаційні війська “заблокували Соледар з північної та південної частин” населеного пункту. Також щодо ситуації у цьому українському східному місті висловився й Дмитро Пєсков. Він “пом’якшив” вислів Пригожина та заявив, що це лише “позитивна тенденція”.

Однак попри фантазії окупантів реальність говорить про протилежне. Українські титани тримають місто.

Не вірте тому, що вони говорять. Тут важко, але ми живі більше, ніж будь-хто інший. Ми тримаємося. Хоча практично самостійно. Без командирів,
– сказав український військовий.

Наступні 24 години будуть важкими

Також український військовий, ім’я якого у CNN не озвучили з міркувань безпеки, підкреслив, що наступні 24 години або близько того будуть “дуже важкими”. Ба більше, вони визначатимуть долю усього Соледару.

У ці дні для міста все буде визначено. Тому що ми в пастці, вони хочуть нас оточити,
– сказав військовий.

Будь в безпеці! Отримуй інформацію про потенційну загрозу з нашого телеграм каналу

Окрім цього окупанти глушать український зв’язок, а це надзвичайно ускладнює координацію між військовими. Однак якщо найближчі українські підрозділи втримають позиції, то підрозділ цього військового зможе безпечно відступити.

Що відбувається у Соледарі: коротко

  • 11 січня у Генштабі повідомили, що попри свої намагання взяти місто під контроль, наразі окупанти зазнають там великих втрат. Бої тривають.
  • Також речник Східного угрупування військ Сергій Череватий зазначив, що зараз на цей напрямок противник кинув “найелітніші” та найбільш навчені підрозділи ПВК “Вагнера”.
  • В Інституті вивчення війни заявили, що кухар Путіна Пригожин використовує Соледар, щоб зміцнити репутацію вагнерівців як “ефективної бойової сили” та власного авторитету.

Навігація записів

Бaхмyт, бaгaтo nopaнeнuх тa зaгuблuх, нa вyлuцi хoлoднo (мopo3 дo -18). Вoлoнтepкa Нaтaля Юcyпoвa пpo пoтpeбu вiйcькoвuх y Бaхмyтi
Рociйcькi “moбікu” блaгaюmь дpужин i cecтep якомога швидше зaбpaтu їx з Укpaїни, бо вuїжджaють звiдти лuше двoмa мeтoдaми – aбo вaнmaж 200, aбo вaнmaж 300

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Наречена (29 років) поїхала на «дівич-вечір» до Туреччини. А коли повернулася «дівич-вечір»чекав мене вдома.. я побачив повідомлення в її телефоні: «ніч була незабутньою».Тут я нестримався… довелося піти тієї ж миті..
  • Пофарбований?! Нічого не розумію. Питання напрошувалося само собою. Хто? Може, приїжджала мама? Підійшла, торкнулася одним пальцем до дошки, на ній залишився слід зеленої фарби. Це не мама, фарба нанесена зовсім недавно. Нічого не розумію. На сусідній дачі серед малини промайнула хустка сусідки баби Каті. Пройшовши вузькими доріжками свого городу, я наблизилася до сусідського паркану і покликала
  • Ну що ти за дитина така капризна! — замість заспокоєння почулося роздратування. — Навіщо ти сюди лізеш? Тобі що, місця мало? Вікторія почала грубо вивертати голову дитини, щоб витягнути її з щілини. Оленка кричала від болю та переляку. — Не крутися! Тільки проблеми створюєш, — продовжувала мати, навіть не намагаючись змінити тон на ласкавіший. Нарешті дівчинка була на волі. Але замість того, щоб притиснути доньку до серця, Вікторія взяла її за лікоть і потягнула до пісочниці. Хлопець у машині нарешті вимкнув музику і поїхав, навіть не зрозумівши, яка драма розігралася поруч. Настала тиша, яку порушувало лише тяжке дихання Оленки. — Зараз я тебе віддам тому дядькові, що поїхав! — раптом випалила Вікторія. — Він тебе забере, і будеш знати, як не слухатися маму. Оленка впала на коліна прямо в пил. Вона обхопила мамині ноги і почала благати: — Мамо, ні! Мамо, не треба! Я буду слухняна! Це було нестерпно чути. Дитина просила вибачення за те, що їй було самотньо і страшно. Вона просила не віддавати її чужій людині, бо для неї навіть така байдужа мама — це весь світ
  • – Послухай, – спокійно сказав він, – я давно хотів тобі сказати… Ми з тобою стали… ну, чужими. Як сусіди. А з Аліною у мене все по-справжньому! Я її люблю
  • — І зефір твій добрий, — баба Катя жувала тими зубами, що лишилися, прислухаючись до незвичного смаку. — М’який такий, наче вата. І на смак… теж як вата. — Це дуже якісний зефір, мамо! Дієтичний, майже без цукру. — Отож-бо я й чую, що вата. — Ох… Звикли ви тут у селі до свого солодющого варення, от вам усе тепер ватою здається. А цукор же такий шкідливий, особливо в твоєму віці
  • — Тому ти всі гроші тримаєш на своєму рахунку і нам нічого не даєш. Заради нашого щасливого майбутнього. Щоб ми росли духовно. Я правильно розумію
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes