Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Вмuратu за Росію? Нізащо!” : З Донецька почалася тoтальна втeчa , дорoгa стaє прoсто “золотою”. Родuчі шукaють вaріaнтu, як втектu зa кордон.

“Вмuратu за Росію? Нізащо!” : З Донецька почалася тoтальна втeчa , дорoгa стaє прoсто “золотою”. Родuчі шукaють вaріaнтu, як втектu зa кордон.

admin
1 Червня, 20221 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Вмuратu за Росію? Нізащо!” : З Донецька почалася тoтальна втeчa , дорoгa стaє прoсто “золотою”. Родuчі шукaють вaріaнтu, як втектu зa кордон.

З тимчасово окупованого Росією Донецька, вулиці якого і так спорожніли після початку примусової мобілізації, стали виїжджати хлопці, котрі залишилися в місті. Родичі шукають варіанти, як втекти за кордон. При тому, що виїзд можливий лише через територію РФ, залишатися там вони не мають наміру. Для тих, хто не знищив український паспорт, це виявилося порятунком.Облави за облавами

Після справжніх облав у “ДНР”, коли патрулі відловлювали підхожих за віком кандидатів для відправлення “на фронт”, у Донецьку було кілька тижнів затишшя. Не в плані відсутності гуркоту артилерії, а в тому, що чоловіче населення, яке залишилося, змогло хоча б виходити на вулицю.

Як повідомила співрозмовниця OBOZREVATEL в окупованому місті, з початку примусової мобілізації багато матерів стали випроваджувати навіть підлітків до інших населених пунктів. “Відправляли синів до рідні – головне перебувати не за місцем прописки. Тому що були облави і в багатоповерхівках. Вояки блокували під’їзд, а потім перевіряли всі квартири. Не відчинити двері – не варіант, усіх заздалегідь попереджали про те, що їх просто виб’ють”, – розповіла жінка.

За її словами, ті, хто міг, купували дешеве житло за містом: “Похилений будиночок без зручностей – у такій ситуації теж нормально. Головне – у більш-менш безпечному районі”.

Примусово мобілізовані у Донецьку

Мешканка Донецька каже, що така “втеча” з міста почалася після того, як мобілізовані почали повертатися додому у трунах. Похорон у місті проходить майже щодня, багато загиблих, але вже чимало і зниклих безвісти. За її словами, багато відправлених насильно воювати на боці Росії зникли в Маріуполі.

“Син моєї подруги, який вижив, але залишився інвалідом, розповів, що їх кидали проти “азовців” як гарматне м’ясо – навіть не видали бронежилет. Він не з ідейних, його забрали в “армію” прямо з роботи”, – додала жінка.

Чоловіків хапають на вулицях та відправляють воювати проти України

Ще одна причина спроби уникнути нав’язаної служби навіть серед тих, хто мріє про Росію, обман із виплатами. Багато сімей мобілізованих по три місяці не отримують обіцяного, а “солдати ДНР” узагалі почали влаштовувати демарш і відмовлятися воювати. Таку ситуацію підтвердив й “ексміністр оборони республіки”, колишній ФСБівець Ігор Гіркін (Стрєлков).

Стрєлков обурений, що "республіканців" жорстко обдурили

Перший протест у Донецьку

Стали потихеньку ремствувати і жінки, чиї сини та чоловіки були примусово відправлені “служити”. Щоправда, такі протести у зародку до сьогодні душили співробітники “МДБ” (так званого “Міністерства держбезпеки ДНР”), проте на 1 червня вперше заплановано мітинг – він має відбутися о 15:00 у Донецьку на площі Леніна.

Анонс протесту проти мобілізації у "ДНР"

Чи дадуть його провести, чи жінок поголовно відправлять “на підвал”, поки що невідомо. Однак це тривожний дзвінок для місцевої “влади”.

За даними джерела OBOZREVATEL в українській розвідці, через велику кількість загиблих найближчими днями в Донецьку та інших містах “республіки” розпочнеться друга хвиля облав.

“Варіантів виїхати з окупованої частини Донбасу на підконтрольну Україні територію наразі немає. Але давайте говорити відверто: багато хто й побоявся б. Хтось досі вимушено залишався на окупованій території через низку причин, а хтось із ідейних міркувань. Одні просто хочуть мирного життя у складі України, але не готові для цього нічого робити, інші вже набули громадянства РФ, але теж не готові воювати за неї. І все ж таки більшість каже: “Вмирати за Росію? Нізащо!” – пояснив офіцер.

Саме тому, на його думку, чоловіче населення і намагається всіма силами уникнути відправлення в “армію”.

 Джерело: Обозревaтель

Навігація записів

Укpaїнcькi вoїнu збuлu pociйcькuй гeлiкoптep Кa-52, тaкoж вiдoмuй як “Алiгaтop”
Російські окупантu розташувалu на острові Зміїний зeнітно-ракeтні комплeкси і рeактивні систeми зaлпового вогню: є загроза для Одещини – ОК “Південь”

Related Articles

Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Viktor
12 Січня, 202612 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Цікаве за сьогодні

  • – Ганно, що відбувається? Ти припустилася трьох помилок у звіті. Трьох. За всю твою роботу – жодної, а тут одразу три. Вона моргнула, намагаючись сфокусувати погляд на його обличчі. Повіки налилися свинцем, думки поверталися повільно та неохоче.– Вибачте. Це не повториться. Але повторилося. Знову і знову. – Може, просто поговорити з ними? – запропонував Сергій за вечерею, колупаючи виделкою пасту. – Іван нормальний мужик, домовимося.
  • – Ну що та жінка? Сьогодні є, а завтра нема! А ми з тобою вже роками знаємося, разом виросли та з одної ложки їли кашу! – казали друзі. Я завжди старався дослухатися до їх думки чи поради. Бо друзі – це люди, перевірені роками. Та виявились, що це не так. Одне повідомлення в чат – і шлюб тріснув по швах. Та найболючіше було почути правду вже після розлучення. Тепер прошу вашої поради.
  • Але час йде своїм ходом. Олексій після восьмого класу поїхав до міста в училище. Вивчився на слюсаря, звідти і в армію пішов. Листи йому бабуся регулярно надсилала. З них він знав, що Борьку посадили за те, що той на машині когось збив. Що Лерка сина народила і батько начебто Борька, хоча він і рідня його кажуть, що неправда. І ще багато іншого. Відслужив Олексій і повернувся в рідне село. Бабуся не могла натішитися онуком.
  • Думала, що то лиш в кіно покажуть. Отож, через 2 роки після розлучення старшого син, молодший – Іван надумав одружуватись і сказав, що приведе наречену знайомитись. Ви не уявляєте моє здивування, коли я побачила синову майбутню дружину.
  • В спадок мені залишились три квартири, які успішно здаю, а сама живу з бабусею за містом. Вона часто мене попереджала, щоб не казала одразу про спадок. Бо всякі чоловіки бувають. Якби ж я тоді знала, що бабуся насправді була права, то такої б ситуації не відбулось.
  • Після десяти років роботи в Італії я повернулася додому, де мене зустріли несподівані вимоги дочки. Весь цей час я доглядала літню жінку за кордоном, щоб забезпечити собі гідну старість, тому що моє життя було непростим – чоловік «пішов у всі тяжкі» і виніс майже все з дому, а моя дочка чекала, що я допоможу їй фінансово. Моя донька та її сім’я чекали, що я допоможу їм купити квартиру, хоча я й так кожну копійку рахувала та жертвувала своїм добробутом, працюючи на пенсії.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes