Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Двоє держзрадників із Львівщини просять відправити їх на обмiн на poсію

Двоє держзрадників із Львівщини просять відправити їх на обмiн на poсію

Viktor
26 Липня, 202426 Липня, 2024 Коментарі Вимкнено до Двоє держзрадників із Львівщини просять відправити їх на обмiн на poсію


Головне управління розвідки Міноборони, Служба безпеки та Секретаріат уповноваженого з прав людини запустили сайт «Хочу к своим» із переліком колаборантів, які погодились на обмін на росію. Серед тих засуджених, хто вже погодився на обмін, двоє мешканців Львівської області Владислав Козєєв і Володимир Ятровський, передає Zaxid.net.

Представник ГУР МОУ Андрій Юсов розповів, що головною ціллю проєкту «Хочу к своим» є оприлюднення інформації про засуджених колаборантів, агентів, зрадників, які співпрацювали або допомагали російським окупаційним силам у війні проти України. На сторінці кожного, хто погодився на обмін у рф, є коротка біографічна довідка, опис обвинувачення, а також письмова згода на обмін.

Всі засудженні за держзраду чи колабораціонізм ранжовані за регіонами. Серед тих, кого вже внесли в базу, двоє мешканців Львівщини – Владислав Козєєв і Володимир Ятровський.

48-річний Владислав Козєєв довічно засуджений за корегування російських ракет по Львову. Він має українське громадянство, хоча народився у місті Улан-Уде – столиці Республіки Бурятія рф. У 2008-2010 роках його умовно засудили за шахрайство. До війни він працював на росії та листувався з приводу свого громадянства з колишнім головою партії ЛНПР Владіміром Жиріновським.

У травні 2022 року Владистав Козєєв надсилав представникам рф відомості про розташування військових об’єктів та пересування військовослужбовців ЗСУ, а також координати об’єктів критичної інфраструктури на Львівщині, в тому числі пʼяти мостів. А ще на власний телефон фіксував наслідки ракетних ударів по Львову. Загалом йдеться про 25 епізодів передачі інформації. Зібрану інформацію Козєєв надсилав у Telegram росіянину Сєргєю Варіну.

Зокрема за його наведенням 18 квітня 2022 року росіяни обстріляли цю станцію техобслуговування автомобілів.

Владислав Козєєв

У суді Владислав Козєєв своєї провини не визнав. Однак у травні 2023 року Залізничний районний суд Львова засудив його до довічного увʼязнення з конфіскацією майна за ч. 2 ст. 111 ККУ. В червні 2024 року його вирок підтвердив Львівський апеляційний суд.

Переселенець Володимир Янтровський, який жив на Львівщині, отримав 13 років увʼязнення за передачу даних про місця перебування підрозділів ЗСУ терористичній організації «днр». У російській соцмережі «Однокласники» він спілкувався зі знайомим із Донецька та збирав інформацію про місця розташування, пересування та маскування підрозділів ЗСУ.

Ятровський Володимир Степанович

У суді Володимир Ятровський визнав свою вину та розповів, що справді спілкувався зі знайомим, який ще 10 років тому переїхав у Донецьк. На його прохання у травні 2022 року під приїхав на Львівщину збирати розвіддані. У прихистку для переселенців він постійно конфліктував із іншими мешканцями та хизувався звʼязками на росії. В червні 2023 року Жидачівський районний суд Львівщини визнав його винним за ч. 7 ст. 111 ККУ та призначив 13 років тюрми.

Додамо, що через спеціальну форму на сайті «Хочу к своим» буде можливість поділитися інформацією про діяльність ворожих агентів.

Навігація записів

“Частина людей не готова воювати”: Сенцов сказав, що робити з мобілізацією
На Львiвщині викрили незaконне ввезення eлітних авто з-за кордону під виглядом гyмдопомоги для ЗСУ

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes