Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Відео. “Сотні людей, море сліз і квітів” : Харків прощається із зaгuблuм в Ан-26 курсантом Вільховим. фото

Відео. “Сотні людей, море сліз і квітів” : Харків прощається із зaгuблuм в Ан-26 курсантом Вільховим. фото

admin
29 Вересня, 202029 Вересня, 2020 Коментарі Вимкнено до Відео. “Сотні людей, море сліз і квітів” : Харків прощається із зaгuблuм в Ан-26 курсантом Вільховим. фото

У Харкові 29 вересня прощаються із загиблим курсантом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Віталієм Вільховим. Хлопець помер від важких травм, отриманих внаслідок катастрофи літака ЗСУ Ан-26 під Чугуєвом.

Церемонію прощання з ним запланували з 09:00 до 10:00 на Меморіалі Слави у Харкові. Дату вшанування ще 25-ти загиблих в авіакатастрофі військовослужбовців буде визначено після отримання висновків судово-медичної експертизи.

OBOZREVATEL стежив за розвитком подій на церемонії прощання з курсантом і пропонує текстовий онлайн.

Що відомо про загиблого Віталія Вільхового

20-річний Віталій Богданович Вільховий родом із міста Соснівка Львівської області. Львівський державний ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут він закінчив у 2018 році й навчався на другому курсі Харківського університету Повітряних сил Збройних Сил України ім. Кожедуба.

Хлопець був одним із двох, хто вижив у трагедії з військовим літаком 25 вересня – його життя обірвалося у лікарні.

Ліцей ім. Героїв Крут висловив у Facebook співчуття сім’ям і родичам загиблих.

“Все братство крутянців сумує за втратою”, – зазначили в повідомленні.

Зі 27 осіб, які перебували на борту літака, після авіакатастрофи вижив тільки курсант В’ячеслав Золочевський. Він також перебуває в госпіталі, проте його стан не викликає побоювань у медиків – у хлопця струс мозку і шоковий стан.

Вільхового намагався врятувати герой, який вижив

У лікарню до В’ячеслава Золочевського, який вижив в авіакатастрофі, навідалися президент Володимир Зеленський і голова Харківської ОДА Олексій Кучер. Їм курсант розповів подробиці трагедії й того, як намагався врятувати свого товариша.

“Вночі В’ячеслав прийшов до тями біля уламків літака Ан-26, в якому летіла вся команда, друзі, побратими. Вогонь, знищений літак, темрява і тіла навколо. Один із хлопців поруч горів, і Слава кинувся його гасити. Йому вдалося дати ще один шанс іншому курсанту, який проте, на жаль, помер від опіків сьогодні вранці. Це героїзм посеред поля смерті”, – переповів глава держави.

Зі свого боку Кучер додав, що хлопець всього не пам’ятає, бо на певний час втратив свідомість. Коли прийшов до тями, то виліз із-під уламків літака і почав гасити товариша. Водночас інформацію про те, що він нібито вистрибнув з літака, курсант не підтвердив.

27 вересня Золочевського допитали слідчі Державного бюро розслідувань. За словами курсанта, його врятувало певний збіг обставин – прикрили від вогню уламки фюзеляжу.

Чому медикам не вдалося врятувати Вільхового

Лікар опікового відділення харківської лікарні невідкладної допомоги Юрія Колесник розповів, що медикам не вдалося врятувати Віталія Вільхового, оскільки в нього було 90% опіків тіла. Така травма вражає роботу всіх органів.

“Не було жодного органу або системи, яка не була б уражена. Діагноз звучить так: декомпенсований опіковий шок. Це була дійсно позамежна ситуація”, – пояснив ситуацію він.

За його словами, Віталія Вільхового одразу поклали в реанімацію. Всю ніч за його життя боролися лікарі. Смерть зафіксували о 10:30.

“З ним була мама, ми надаємо їй допомогу, як можемо, це нелегко пережити”, – додав Колесник.

За матеріалами з сайту tsn.ua

Навігація записів

“Зaгuнув цвіт нації!” Історії молодих хлопців зі злoщaсного Ан-26 під Чугуєвом
Ця подія перевернула все з ніг на голову: Порошенко може стати новим Президентом України

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • — І зефір твій добрий, — баба Катя жувала тими зубами, що лишилися, прислухаючись до незвичного смаку. — М’який такий, наче вата. І на смак… теж як вата. — Це дуже якісний зефір, мамо! Дієтичний, майже без цукру. — Отож-бо я й чую, що вата. — Ох… Звикли ви тут у селі до свого солодющого варення, от вам усе тепер ватою здається. А цукор же такий шкідливий, особливо в твоєму віці
  • — Тому ти всі гроші тримаєш на своєму рахунку і нам нічого не даєш. Заради нашого щасливого майбутнього. Щоб ми росли духовно. Я правильно розумію
  • — І що ти думаєш? Не заїхав! — розводить руками жінка. — Ні після свят, ні на Водохреще, ні пізніше. Я спочатку дзвонила, просила, нагадувала. А там уже й січень минув, а син до матері так і не доїхав.
  • – Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!
  • У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.
  • — Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes