Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Вeлика чеcть слyжити в укрaїнській aрмії”: екcдепутат бритaнського парламенту доєднався до Міжнaродного легіoну ГУР.

“Вeлика чеcть слyжити в укрaїнській aрмії”: екcдепутат бритaнського парламенту доєднався до Міжнaродного легіoну ГУР.

Viktor
3 Лютого, 20253 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до “Вeлика чеcть слyжити в укрaїнській aрмії”: екcдепутат бритaнського парламенту доєднався до Міжнaродного легіoну ГУР.

Джек Лопресті, колишній заступник голови Консервативної партії Великої Британії, приєднався до Міжнародного легіону Головного управління розвідки Міністерства оборони України. 55-річний ексдепутат раніше неодноразово відвідував Україну, підтримуючи на міжнародній арені надання допомоги країні в боротьбі проти російської агресії.

Про своє рішення він повідомив у соціальних мережах та в інтерв’ю для Independent. Після поразки Консервативної партії на парламентських виборах у липні 2024 року Лопресті втратив своє місце у парламенті, але продовжив активно підтримувати Україну.

Пізніше він знову відвідав країну, щоб допомогти благодійним організаціям, і вирішив долучитися до Міжнародного легіону.

"Велика честь служити в українській армії": ексдепутат британського парламенту доєднався до Міжнародного легіону ГУР. Фото

“Я подав заявку на вступ до легіону в листопаді. Знадобився час, щоб знайти найкращий підрозділ, аби використати мій досвід і навички”, – розповів чоловік.

Зараз Джек Лопресті виконує допоміжні функції в легіоні, займаючись дипломатичними питаннями, закупівлею зброї та співпрацею з ветеранами та благодійними організаціями. Він не перебуває безпосередньо на фронті, проте активно відвідує різні регіони України, зокрема Київ, Харків і Полтаву.

Лопресті наголосив, що для нього це “велика честь” – служити в українській армії, і висловив тверде переконання, що українці борються не лише за свою країну, а й за всю Європу.

“Якщо Путін переможе в Україні, ми всі знаємо, що він не зупиниться на досягнутому. Диктаторів треба перемогти, інакше вони ніколи не зупиняться. […] Україну необхідно підтримати й дати їй інструменти для перемоги заради всіх нас”, – наголосив Лопресті.

"Велика честь служити в українській армії": ексдепутат британського парламенту доєднався до Міжнародного легіону ГУР. Фото
"Велика честь служити в українській армії": ексдепутат британського парламенту доєднався до Міжнародного легіону ГУР. Фото

Іноземці більш ніж із 50 країн світу з початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну доєдналися до Міжнародного легіону ГУР МО. Багато з них – це військові своїх країн. Дехто служив в елітних спецпідрозділах і має досвід бойових дій на територіях інших держав. Зараз усі вони борються з нашим спільним ворогом. Чому іноземці їдуть воювати в Україну, які завдання тут виконують та як взаємодіють з підрозділами ЗСУ.

Джерело

Навігація записів

Вся квартира зaбитa дoлapaми.. ВИ oчмaнієте коли побaчите чіє це житло… Як він міг таким зaйматися?..
“Один з кращих українських операторів FPV”: на фронті загuнув воїн підрозділу “Гострі Картузи” Антон Спіцин

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я сам виховав та виростив доньку, а вона тепер про мене і не згадує.
  • Оксано, як твій колишній? — запитала пані Ганна, подруга матері, накладаючи собі олів’є. — Аліменти хоч платить якісь? Оксана картинно зітхнула і відклала телефон, з яким не розставалася ні на хвилину. — Ой, пані Ганно, не питайте краще мене про це. Там така людина важка, що й не передати. Каже, що на будівництві зараз мало платять. Скидає якісь копійки, наче милостиню дає. Якби не мама і не Андрій, мій рідний брат, я б не знала, як дитину взути. Марія Іванівна поклала руку на плече доньки. — Нічого, доню. Поки я жива, ми вас не залишимо. Андрій у нас — опора сім’ї. Золота дитина. Не те що деякі нероби. Андрій густо почервонів і почав інтенсивно працювати виделкою. Олена, невістка, відчула, як у неї під столом стискаються кулаки. «Опора сім’ї» працював на двох роботах, але половина його заробітку дивним чином перекочовувала до маминої сумки або на картку Оксани «на потреби малого»
  • Накриєш стіл! Та так, щоб усі ахнули! Зроби щось вишукане! Те, що багатії їдять. Щоб нам усі родичі заздрили! Гроші на свої інтернет-вигадки маєш? Знайдеш і на гідне свято! І без фокусів
  • – Знайомся, мамо, це Оксана. Треба було раніше звичайно вас познайомити, але все якось ніколи було. Вона тут жити буде. Зі мною. У неї вдома дуже тісно, ​​ще троє братів молодших, навіть кімнати своєї немає, а у нас-то місця повно. Оксана талант! Вона добре співає, але ти ж знаєш, як зараз в шоу-бізнесі, не пробитися. Ось і доводиться поневірятися молодим даруванням.
  • — Тату, а бабуся Оля буде крашанки робити? — Вероніка видерлася Кирилові на коліна. — Аня каже, що в неї вони найкрасивіші! І паски дуже смачні! — Обов’язково буде, — Кирило погладив доньку по голові, але подивився на дружину. — А подарунки будуть? — очі Вероніки аж світилися в передчутті свята. — Будуть, крихітко, — відповіла Лариса, хоча серце тьохнуло. Вона чудово знала, як мати ставиться до «чужої» дитини
  • — Тримай, це тобі на перший час, а далі давай сама, сама, — Роман поклав на тумбочку кілька купюр і почав складати свої речі у велику сумку. Куртку одягнув, хоч і було вже тепло. Просто вона в сумку вже не влізла, і не дивлячись попрощався. — Ну бувай, бувай…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes