Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

admin
20 Червня, 202120 Червня, 2021 Коментарі Вимкнено до Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

Можна назвати це страву пирогом, а можна запіканкою. Але найголовніше, що це дуже смачно і оригінально. Готується вона без замісу тіста, на основі звичайного хліба і будь-якого м’ясного фаршу. Все дуже просто, клопоту мінімум. Приготувати її на вечерю, коли хочеться чогось незвичайного і одночасно зрозумілого і простого, відмінний варіант.

Про це пише Мій Світ, за матеріалами Скарбничка рецептів

Інгредієнти для форми 22х22 см:

  • Фарш – 300 гр (будь-який)
  • Білий хліб – 1 багет (або будь-який батон)
  • Ріпчаста цибуля – 1 шт.
  • Болгарський перець – 1/2 шт.
  • Яйця – 4 шт.
  • Молоко – 150 мл + 100 мл
  • Борошно – 1 ст.л. з гіркою
  • Сир 170-200 гр
  • Будь-які приправи – за смаком (за бажанням)
  • Сіль і перець – за смаком
  • Вершкове масло для змащування форми

Покроковий процес приготування:

Для приготування потрібний будь-який білий хліб. Можна взяти звичайний батон або ось такий багет. Нарізати його на шматочки товщиною 1,5-2 см. Якщо використовується батон, то шматочки можна розділити навпіл.

Опустити хліб в молоко, але не тримати довго, а просто злегка змочити, щоб з нього не капало і шматочки зберегли форму, а не розвалилися.

Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

Викласти на дно форми для запікання, попередньо щедро змащену вершковим маслом. Укладати потрібно щільно. Вологі шматочки хліба стискаються, так що вмістити їх можна досить багато. У рецепті вийшло 12 штук.

Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

М’ясний фарш змішати з дрібно нарізаною ріпчастою цибулею, посолити і поперчити за смаком. Добре вимісити руками, як для котлет.

Сформувати з фаршу невеликі кульки, типу фрикадельок і укласти кожен кульку на шматочок хліба зверху. Кульки зовсім злегка придавити.

Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

Нарізати болгарський перець маленькими кубиками і укласти в форму.

Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

Тепер заливка. Її можна підготувати і заздалегідь, а можна зробити і в цей момент. До яєць додати молоко і трохи борошна, посолити теж за смаком і злегка збити віночком до однорідності.

Далі просто залити її в форму з хлібом і фрикадельками.

Поставити в заздалегідь розігріту духовку і запікати 35-40 хвилин при температурі 180 градусів.

Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

Потім дістати з духовки. Ось так буде виглядати запіканка-пиріг. В принципі, страва вже готова. Але для повноти і остаточної готовності потрібно ще зробити щось дуже просте.

А зробити ось що. Посипати свеху натертим сиром і сиру не шкодувати. Чим його більше, тим смачніше.

Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

Знову поставити форму в духовку і тримати ще близько 5 хвилин до розплавлення сиру.

Готовий пиріг-запіканку посипати зеленою цибулею і відразу подавати, розділивши на порційні шматочки. Розділиться все дуже просто. А сир буде дуже апетитно тягнутися, ось так.

Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

Це смачно, ніжно, соковито і оригінально. І дійсно, цю страву можна назвати і пирогом, і запіканкою одночасно. Кому як більше подобається. Для сімейної вечері це чудово.

Вечеря з фаршу на хлібі в духовці. Ділюся рецептом

Навігація записів

Наче з картинки. В Україні віднайшли блакитне озеро, яке за красою не поступається відомим світовим курортам
Куди подіти часникові стрілки? Я готую з них смачну намазку на бутерброди

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
  • Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.
  • Чоловік так раптом перейшов на «ти» і сунув бутерброд в руку Ларисі Андріївні. Вона хотіла відмовитися, але раптом зрозуміла, що страшенно хоче їсти
  • Тю, Олено, ти що, з собою цей старий сервант на той світ забереш? — ці слова племінника пролунали на моїй затишній кухні так буденно, ніби він питав про погоду, а не вирішував долю мого життя. Я ледь не випустила з рук тарілку, яку саме витирала. — Максиме, ти про що? — я нарешті знайшла голос, намагаючись вгамувати дивне хвилювання, що піднялося в грудях. — Та я про будинок твій, — продовжив він, підливаючи собі ще чаю, наче він тут уже господар. — Сама ж бачиш, Олено Степанівно, роки йдуть. Не ображайся, але ти не молодшаєш. Тобі важко тут одній. Город величезний, сад потребує догляду, дах он у кутку в сінях підтікає — Михайло покійний латав, а воно знову проситься. Хто тобі допоможе? Я відчула, як пальці самі собою почали зминати край фартуха. Його слова були дошкульні. — Я ще даю собі раду, Максиме. І сусіди допомагають, якщо щось важке треба
  • — Добрий вечір, — тихо почав Павло. — Моя дружина сьогодні була у вас. Така… тендітна, з темним волоссям, у неї ще погляд завжди трохи замислений. Вона купила велику скляну вазу. Випадково перекинув, треба таку саму.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes