Законопроєкт щодо комплексної реконструкції кварталів старого житлового фонду в Україні готується до другого читання. До сесійної зали Верховної Ради він може бути винесений вже до кінця 2024 року. У першому читанні документ було прийнято ще 2022 року – за ним, під оновлення підпадали як “хрущовки”, так і будинки старого фонду. Мета ж цього – вирішити в такий спосіб проблему застарілого житлового фонду.
Про це повідомляє “Мінфін”. Зазначається, що загалом в Україні нараховується:
- близько 45,6 тис. будинків Старого фонду;
- понад 17 тис. аварійних будинків.
“Йде підготовка проєкту до другого читання, йде складно. Але, сподіваюся, до кінця року ми зможемо подати цей законопроєкт на друге читання. На той час вже має бути прийнято у першому читанні нову законодавчу рамку про житлову політику (новий Житловий кодекс. – Ред.)”, – розповіла аналітикам голова Комітету ВР з питань організації державної влади Олена Шуляк (“Слуга народу”).
Що робитимуть зі старими будинками
Автори матеріалу зазначають: у проєкті закону прописано, що будівлі, які підпадають під оновлення, можуть бути реконструйовані/модернізовані. Зокрема, у них можуть бути проведені:
- заміна комунікацій, вікон, інженерного обладнання;
- утеплення фасадів;
- створено пристосування потреб людей з інвалідністю тощо.
Також не виключається знесення будівель. Після чого на їхньому місці будуть зведені нові будинки.
“Рішення – реконструювати чи зносити – прийматиметься окремо в кожному будинку, з огляду на результати енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків. При цьому в законопроєкті прописано можливість примусового відчуження земельних ділянок у рамках реконструкції мікрорайонів — у разі “суспільної необхідності”. Якщо власники ділянок будуть проти, вирішуватиме це питання суд”, – розповіли аналітики.
Що хочуть робити з людьми, чиї будинки зноситимуть
Водночас, зазначається, власникам житла у будинках під реконструкцію передбачається надання варіантів у т.зв. “маневреному житлі” – на час будівництва або реновації їхнього будинку. Так, якщо йдеться про знесення будинку:
- мешканців можуть або відселяти примусово в той же маневрений фонд – т.зв. “стартовий” будинок на час проведення будівельних робіт;
- або надавати постійне житло у готовому багатоквартирному будинку;
- або виплатити грошову компенсацію.
“Важливо закласти такий механізм, щоб не було можливості маніпулювати, особливо – у місцевої влади. Щоб не було такого, що виселили пів кварталу з “хрущовок”, людям нічого не дали (а таке теж може бути), не оновили інфраструктуру, і раптом на цьому місці з’являються нові будинки” – пояснила Шуляк.
Отримати квартиру за прописку у “хрущовці” не вийде
Водночас, наголосила вона, за новим законом люди отримуватимуть стільки квадратів, скільки вони мали у “хрущовці”. Тобто прописатися в будинку під знесення і отримати нові “квадрати” не вийде.
“З 2006 року, коли почалися дискусії на тему реновації “хрущовок”, і під кожну активізацію таких обговорень, люди масово прописуються в такому житлі. Є квартири, у яких прописано по 20 осіб. І всі розраховували, що їм дадуть за Житловим кодексом 13,65 квадратних метрів нового житла”, – пояснили проблему аналітики.
Крім того, зазначається, будуть передбачені коефіцієнти – “якщо, наприклад, людині, яка жила в “хрущовці” у центрі, виділять нове житло в іншому районі”. Такий механізм вже діє у межах програми єВідновлення.
“Є вартість житла на компенсацію – 36 422 грн за квадратний метр, – і кілька коефіцієнтів, що коригують цю вартість. Ми ці коефіцієнти плануємо закласти на законодавчому рівні, щоби не було зловживань”, – розповіла Шуляк.
Також, розповідають автори матеріалу, у законопроєкті прописано, що власникам житла у будинках, що підпадають під реконструкцію, надається “рівноцінне за площею та кількістю кімнат житло, незалежно від кількості зареєстрованих осіб”. При цьому, якщо забудовник збільшив площу нової квартири, попередньо не обговоривши це з власником, він не може вимагати з людини доплати за “зайві” квадратні метри.
Поряд із цим у проекті прописано можливість такої доплати за ринковою вартістю за згодою сторін. Що, зазначається, може створити ризики для українців.
“Навряд чи забудовники будуватимуть у нових будинках такі самі за форматом квартири, як у “хрущовках” чи “панельках”. Зрозуміло, що здебільшого обговорюватиметься тема “зайвих” квадратних метрів, за які запропонують доплатити “по ринку”. І немає гарантії, що власники квартир не підпишуться, “не дивлячись”, під договорами про доплату за додаткові квадратні метри”, – резюмували аналітики.
