Якою буде прийдешня зима для українців та скільки годин доведеться сидіти без світла та навіть тепла — в інтервʼю Новини.LIVE розповіла Інна Совсун, депутатка ВР від партії “Голос” та членкиня комітету з питань енергетики та ЖКХ.
2,5 тижні знадобилось енергетикам для збалансування системи. Якою є ситуація наразі?
— Так, світло не вимикають, але не варто думати, що ця ситуація буде такою і надалі. Ми ж не знаємо, коли Росія вирішить знову обстріляти українську енергетичну систему, але ми точно знаємо, що вони спробують це зробити.
З останнього обстрілу ми побачили, що у кращому випадку системі потрібно до 10 днів для відновлення. Що відбувається під час обстрілу? Під час крайнього обстрілу вони цілили по передачі, по підстанціях, які зʼєднують лінії електропередач. І якщо одна підстанція не працює, то атомна електростанція, яка виготовляє електроенергію, просто не може передати її до Києва.
Інколи потрібно від кількох годин і навіть до кількох тижнів, аби відновити пошкоджені підстанції. Це якщо вони не зруйновані повністю, а просто пошкоджені. Це перший елемент невідомості.
Другий, — що ми точно знаємо. З настанням холодів наше споживання збільшиться, на що вже станом на зараз не вистачає достатньої кількості генерації. Навіть якщо відібʼємо всі наступні обстріли, то того обсягу генерації, який залишився в Україні, нам буде не достатньо для покриття пікового споживання взимку. Навіть якщо додамо ще 2 ГВт, які зможемо експортувати із ЄС.
Тому навіть якщо обстрілів не буде — відключення із похолоданням все одно будуть. Причина — нестача генерації через руйнування. Її ж не можна відновити так швидко, як передачу електрики.
Якими тоді є ваші прогнози на зиму?
— В умовах великої кількості невідомостей, будь-яке прогнозування — невдячне. Але правда полягає в тому, що наше пікове споживання взимку становить 16-17 ГВт. А генерації станом на зараз у нас 9-10 ГВт.
Додайте ще генерацію, яку зможемо експортувати (мається на увазі ще плюс 2 ГВт. — Ред.), і можливо плюс ми щось відновимо. Але тут постає наступне питання — як швидко РФ зрозуміє, де і що відновили і вдарить по новій генерації.
Будь-хто шляхом підрахунку може зрозуміти, скільки саме генерації нам не вистачає. Але ця пропорція автоматично не перекладається на кількість годин споживання у кожній окремо взятій квартирі. Наприклад, якщо ми кажемо, що генерації у нас вистачає на 60% споживання взимку у пікові години, то це не означає, що у квартирах 60% часу буде світло.
На жаль, ця цифра для квартир буде нижчою. Бо у нас є обʼєкти, які вимикати не можна. Це обʼєкти критичної інфраструктури, забезпечення потреб військових, підприємства оборонного сектору. Вони будуть забирати на себе частину споживання і частки, яка залишатиметься на житловий фонд — буде менше.
І це дуже важливо, бо я часто чую коментарі, що ми продаємо електроенергію у Європу. Ні, ми не продаємо, а купуємо електроенергію із Європи.
Тобто взимку цілком вірогідний сценарій цьогорічного липня, коли світло було лише по 2-3 години на добу?
— У випадку реалістичноможливих великих обстрілів, на жаль, взимку ці ситуації можуть повторюватися. Але я не думаю, що реалістичним є сценарій, де повторення перших тижнів липня буде реальністю в усі три місяці зими. Проте якщо Росія буде обстрілювати нас раз на два тижні, то система просто не встигатиме відновлюватися.
І після кожного такого обстрілу відновлюватися складніше. Адже система стає вразливою. Тому які саме наслідки будуть — ми не знаємо, але це точно не буде просто.
Уряд начебто теж посилено готується до складної зими в Україні, яку вже називають найскладнішою за всю історію незалежності. Готують й укриття, але чи справді готують? Бо от навесні теж готували, але ми таки втратили 9 ГВт генерації.
— В енергетичній системі є обʼєкти генерації. Як от Трипільська ТЕС. Є обʼєкти передачі, як Укренерго, підстанції, лінії електропередач, які забезпечують передачу генерації від електропідстанції до споживачів. Укриття там робилися по-різному, різними організаціями, різними підходами та з різною ефективністю. Хоч воно все вигладяє як захист енергетичної інфраструктури, але все це різні процеси.
Зараз йде складна дискусія, на скільки ефективними були рішення, по наприклад, захисту обʼєктів генерації. Це ті самі великі електростанції. І тут питання — а чи є щось, що може її захистити, окрім систем ППО?
Трипільська ТЕЦ стояла доти, допоки було чим відбивати ракети і ”шахеди”. Це був найкращий захист, а будь-які інші додаткові елементи захисту просто мінімізували пошкодження, але не захистили.
Тому може бути багато питань до влади, підготувались чи ні, але правда в тому, що ніхто не знає, яким чином захистити такі великі обʼєкти генерації, окрім як системи ППО.
Тобто загнати під землю — не варіант?
— А як це зробити на прикладі Трипільської ТЕС? Це хіба збудувати її з нуля, а це втричі більші інвестиції. Ніяких грошей світу не стане для того, щоби це зробити. Це ситуація по генерації.
По передачі — ситуація трохи інша. Адже обʼєкти передачі трішки менші за обсягами і по них дійсно будувалися деякі укриття. В принципі вони свою функцію трохи виконали.
Бо так, коли сидиш без світла 20 годин на добу, то можна сказати, що все зламалось. Але якби справді зламалось все, то світла не було би і сьогодні. Очевидно, що після обстрілу 26 серпня пошкодження були і суттєві, але той факт, що система передачі відновилася упродовж 10 днів, є свідченням того, що вони не були критичними.
Бо якби укриттів не було взагалі, ми би далі сиділи без світла по 20 годин на добу. Так, буває, система вимикається. Але жодна у світі система не вистояла би, якби пережила такий масштаб обстрілів як наша.
Звичайно, я розумію роздратування людей, бо так само, як вони, сиджу без світла. Проте головна провина тут на РФ, бо це вона проводить атаки, але роботу захисту енергообєктів треба оцінювати не потому, що у мене сьогодні немає світла. А по тому — скільки днів без світла і як швидко відновлюється система.
В “Укренерго” певні укриття зробили і вони таки спрацювали. Це ми бачимо по тому, що за 10 днів система передачі повністю відновилася. Якби цього не було — на сьогодні була би така сама ситуація, як і 2 тижні тому.
Олександр Харченко у липні казав, що ми на дні і гірше бути вже не може. Це все ще актуально?
— Так, погоджуюсь, бо у нас із генерації фактично залишися атомка, по якій Росія не стріляє, і яка працює. Проблема з атомною зʼявляється тоді, коли пошкоджуються підстанції, через які йде електроенергія. І якраз півтора тижня тому у нас виключали блоки АЕС, але не тому, що по них влучили, а через проблеми передачі електроенергії.
Також зруйнована вся теплова генерація. Сильно пошкоджені гідроелектростанції… До речі, непогано працює відновлювальна генерація, бо вона децентралізована. А бити по сонячних панелях, які децентралізовані і багато де розташовані… Хоча у нас були деякі атаки по великій відновлювальній промисловій генерації. Але по ній складно влучити. Адже шанси влучити в умовно вітряк — це не саме, що й у Трипільську ТЕС.
Ну і плюс імпорт з Європи. Це все, що у нас залишилось. Тому так, ситуація на рівні генерації у нас дійсно критична. Тому нам потрібно сприяти розвитку розподіленої генерації. І в цьому питанні елементи критики до влади в мене вже є.
Чому?
— Бо всі говорять про розподілену генерацію, але паралельно з цим зусилля Міністерства енергетики сконцентровані на лобіюванню побудови двох блоків АЕС. Думаю, є потужний персональний мотив збоку міністра та очільників ОП.
Давайте спершу пояснимо, чому це погано. Бо генерація може бути, але якщо зруйнована передача — толку від цього немає. І на жаль, виходить так, якщо зруйнована передача від однієї станція, то вся країна сидить без світла. Настільки важливим є цей один обʼєкт.
А якщо генерація децентралізована, неможливо одним ударом завдати такої великої шкоди і вимкнути світло фактично у всій країні.
Друге. Побудова атомних блоків — це щонайменше 5-10 років. І в умовах, коли у нас немає грошей, ресурсів, вкласти в те, що запрацює через 5 років, — дико нераціонально.
Ну і зрештою, це гігантське будівництво і мільярди, які на це потрібні. Великою мірою ці кошти будуть приховані через обмежений доступ до такої інформації, і очевидно, що вони будуть витрачатися великою мірою приховано. Боюсь, це головний мотив будівництва двох додаткових блоків на АЕС у парламенті. А хотілося б, щоб влада займалася рішеннями, які вирішать проблему вже цієї зими.
Чи можливо ввести в експлуатацію Чорнобильську АЕС?
— Ні, неможливо і це не та опція, яка доступна в принципі. Що можна було би зробити. У нас є два блоки АЕС, які працюють на знижених потужностях через непрофесійне управління з боку “Енергоатома”. Це один блок на Хмельницькій АЕС, де ми на рівному місці втрачаємо 200 МВт через погано зменеджерений процес.
Ну і півтора тижні тому сталася поломка на Південній АЕС, через що знизили генерацію на 600 МВт. Ось вам і 800 МВт мінус. 6% — і це добра кількість генерації, яка не довиготовляється, бо десь не вистачає управлінського хисту. І за таке мала би бути реакція правоохоронних органів і вищого керівництва держави. Бо це суттєві втрати для дуже обмеженої української генерації.
Очевидно, найскладніша ситуація зі світлом і теплом буде у Харкові та Запорізькій області?
— По сходу України більша частка генерації зруйнована. Дві великі електростанції знаходяться на заході України і наше завдання передати електрику на схід. А у випадку руйнації систем передач — дуже раптово може бути так, що генерація є, а можливості передати до Харкова немає. Або ж може бути так, що в якихось регіонах світло є ледь не цілодобово, а в деяких ні. І це саме по цій причині.
На Запоріжжі ситуація зі світлом теж є складною через постійні обстріли по передачі електрики.
Звісно, мінімальні рішення, які може зробити місцева влада — поставити турбіни — вони би хоч заживити критичку. Я чула про плани підготовки таких дій, принаймі по Харкову, але не знаю, на якому вони етапі станом на зараз.
Для Харкова це дійсно необхідно, бо ризики аж надто високі, що електроенергія у країні вироблятися буде, але передати її у Харків — буде неможливо.
Якою може бути ситуація із теплопостачанням взимку?
— Ситуацію із теплом складніше описати одним словом, бо генерація тепла децентралізована. І це питання рішень місцевої влади. Очевидно, що десь є влада, яка адекватно керує системою і забезпечила додаткові джерела заживлення для неї та мінімізували витрати. У таких містах система буде більш-менш працювати. Прекрасний приклад — Житомир чи Вінниця.
Але на жаль, будуть міста, де із теплом будуть проблеми. Тобто ще раз, по теплу — це питання не до Міністерства енергетики, а до місцевої влади.
Підсумовуючи, як загалом можемо прожити наступну зиму, до чого готуватися та що робити?
— Запасатися потрібно усім, наскільки кожен бюджет може собі дозволити. Це недешево, потрібна також підтримка місцевої влади для тих, хто не може самостійно це зробити. Купити мінімальні екофлоу чи ще щось. Ось у мене у підʼїзді скинулись на генератори для насосів, щоби була вода.
Якщо будинок електрофікований, тоді варто придбати мінімальну газову грілку. Я теж купила собі. Все це точно знадобиться, якщо ситуація буде такою складною, як ми зараз передбачаємо.
Джерело