Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Тищeнко впeрше з’явився на заcіданні суду в Дніпрі: поcтраждалий вимaгає від нього й експоліцейського 35 млн грн кoмпенсації

Тищeнко впeрше з’явився на заcіданні суду в Дніпрі: поcтраждалий вимaгає від нього й експоліцейського 35 млн грн кoмпенсації

Viktor
5 Лютого, 20255 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до Тищeнко впeрше з’явився на заcіданні суду в Дніпрі: поcтраждалий вимaгає від нього й експоліцейського 35 млн грн кoмпенсації

Народний депутат Микола Тищенко вперше особисто прибув на судове засідання в Дніпрі у справі про незаконне позбавлення волі колишнього воїна Головного управління розвідки Дмитра Мазохи. Потерпілий вимагає 35 млн грн моральної шкоди, які планує спрямувати на допомогу амії.

Як повідомляє “Суспільне”, на засіданні 5 лютого суд перейшов до розгляду обвинувального акту. Окрім Тищенка, в залі був присутній інший обвинувачений – колишній поліцейський Богдан Писаренко.

Дмитро Мазоха, ексбоєць спецпідрозділу ГУР “Кракен”, вимагає від Тищенка та Писаренка 35 млн грн моральної компенсації, які планує передати Силам оборони України.

У позові також фігурував охоронець нардепа Костянтин Цубера.

Потерпілий сказав журналістам, що сума, вказана в позові, “була аргументована тим, що в нас кожна хвилина, перегляди в медіа коштують якихось грошей”, а таких переглядів було дуже багато.

Тищенко вперше з'явився на засіданні суду в Дніпрі: постраждалий вимагає від нього й експоліцейського 35 млн грн компенсації

“Щоб мені свою репутацію відбілити, бо мене розглядають як потерпілого, якого били, принижували при моїй дитині в центрі міста. І щоб це виправити, хочу стягнути з нього за матеріальну шкоду і відправити ці кошти в підрозділ, який я вказав у позові”, – сказав Дмитро Мазоха.

Його позов суддя не прийняла і дала йому п’ять днів на усунення недоліків у ньому. Після цього оголосили перерву.

Тищенко вперше з'явився на засіданні суду в Дніпрі: постраждалий вимагає від нього й експоліцейського 35 млн грн компенсації

Засідання продовжиться 14 лютого об 11:30.

Сам Тищенко відмовився від коментарів, щоб уникнути звинувачень у “втручанні в роботу суду”. Він також заявив, що звинувачень, які пролунали в суді, “не існує”.

Тищенко вперше з'явився на засіданні суду в Дніпрі: постраждалий вимагає від нього й експоліцейського 35 млн грн компенсації

“У зв’язку з тим, що мене можу звинуватити у втручанні в роботу суду, я для себе вирішив утриматися від будь-яких коментарів. І вас прошу розповсюджувати тільки правдиву інформацію на підставі закону України. Ви сьогодні бачили, що були якісь обвинувачення, яких не існує. Рішення прийнято, я нічого не буду коментувати, щоб ніхто не оцінив це як втручання в роботу суду, тим паче, що я маю спецстатус народного депутата і маю, і всім раджу, виконувати закони України”, – сказав Тищенко пресі після закінчення засідання.

У чому звинувачують Тищенка

У червні 2024 року в центрі Дніпра депутат Верховної Ради Микола Тищенко в супроводі людей у камуфляжі та поліцейського силою затримав воїна ГУР, ветерана війни Дмитра Мазоху (Павлова), який гуляв із дитиною у візочку. У нього відбірали дитину з рук, вдягли кайданки та почали бити.

Після розголошення інциденту Тищенко отримав підозру в катуванні та незаконному позбавленні волі ексвійськового, суд призначив йому 60 днів домашнього арешту.

Охоронця депутата Костянтина Цуберу засудили до п’яти років тюрми. Однак він уклав угоду зі слідством, зобов’язавшись давати свідчення проти Тищенка, і був звільнений від покарання.

Самому депутату загрожує до п’яти років. Вищий антикорупційний суд наклав арешт на майно Тищенка, а НАБУ розслідує його ймовірне незаконне збагачення на понад 30 млн грн.

Джерело

Навігація записів

0дин із НАЙМАСШТАБНІШИХ 0БМІНІВ, хлопці вже вважалися з@гuблuмu – 0публіковані ІМЕНА звільнених… СПИС0К…
Біля будівлі ТЦК у Кам’янці-Подільському nролунав вu6yх: є загuблі та nopанені (фото)

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • – Все ти знаєш, дівчинко, все ти маєш … – недобре подивилася на Світлану сусідка. – Мені твоя свекруха сказала так: “Ось як не стане мене, ти до моєї Світланки звернися, вона тобі цей рецепт і покаже. Він у мене записаний. А зараз я тобі нічого говорити не буду”. Пошкодувала вона для сусідки, значить, свій рецепт. Але я дочекалася.
  • У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною
  • — Моя тобі порада. Поки у вас немає спільних іпотек, дітей і зтертих до пилу нервів — тікай. Або залишайся. Тепер ти знаєш інструкцію з експлуатації. Будеш матусею, спонсором, вдячним глядачем у його театрі одного актора. Вибір за тобою
  • Коротше, мамо. Забери це кудись подалі. Якщо справді хочеш допомогти — краще додай мені на нові процедури у косметолога, мені там якраз трохи не вистачає. А своє в’язання залиш для дачі. Там тебе ніхто не бачить, крім сусідів і котів. Діана різко розвернулася, її підбори сухо зацокотіли по паркету. Двері за нею зачинилися з легким клацанням. Я залишилася у тиші, яка раптом стала занадто просторою. Я підійшла до дзеркала. У ньому я побачила жінку, яку власна дитина щойно списала в тираж. Сивина, яку я все ніяк не зберуся зафарбувати, звичайний домашній одяг — стара байкова сорочка та зручні штани. Мої руки, колись швидкі та вправні, тепер здавалися мені просто інструментом, який більше не мав замовника. А колись я керувала цілим відділом у великій проектній фірмі. Я розбиралася в таких складних схемах, що колеги за порадою в чергу ставали. Мої звіти були бездоганними, а логіка — незламною. Тоді мене поважали. Тоді я була “Катериною Петрівною”, жінкою, чия думка мала вагу. А тепер я — просто «мама», яка заважає молодій жінці будувати кар’єру своїми недоречними подарунками. Я стала «ретро»
  • Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав
  • Надія Леонідівна зненацька заслабла. Жодна з її доньок не відвідали матір, поки вона лежала. Доглядала за нею тільки онучка Наталя. З’явилися ж доньки ближче до Великодня. Як завжди по смаколики сільські, які мама наготувала приїхали! Надія Леонідівна вийшла до хвіртки зустрічати дочок. – Чого приїхали? – холодно сказала вона. Старша донька Світлана застигла від здивування. – Мамо, ти чого це?! – ахнула вона. – Та нічого! Все, мої любі! Я все хазяйство продала… – Як? А ми? – дочки не розуміли, що відбувається
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes