Ти що мою блузку з усім випрала! Вона ж делікатна! Треба було руками! – Після претензій свекрухи, я зрозуміла, що перетворилась на її служницю. А коли сказала чоловікові, що його мамі час повертатися додому, дізналась, що вона не може, адже приховала від нас дещо важливе.

Коментарі Вимкнено до Ти що мою блузку з усім випрала! Вона ж делікатна! Треба було руками! – Після претензій свекрухи, я зрозуміла, що перетворилась на її служницю. А коли сказала чоловікові, що його мамі час повертатися додому, дізналась, що вона не може, адже приховала від нас дещо важливе.

Нещодавно мій Юра приїхав додому засмучений. За шістнадцять років шлюбу я його таким ще не бачила. Дуже злякалась:

– Мама дуже хвора, важко їй, як не знаю, що далі робити!

– А що із нею?

– Ледве по квартиру ходить! В магазин взагалі не може, що як зле стане, ніхто й швидку не викличе.

– Що ж ти пропонуєш?

– Нехай з нами поживе. Місця вдосталь, буде веселіше.

Я відчувала, що це погана ідея, та погодилась, адже Юра в мене золотий чоловік. Відколи ми побралися, він жодного разу мені слова поганого не сказав. Лишень хвалив. Тоді мої батьки нам землю подарували, коханий мало не власноруч гарний будинок збудував, кілька років в Данії працював, аби на це заробити. Він і зараз гарну роботу має, вдома в усьому мені допомагає. У нас двійко чудових дітей. Саме тому я й погодилась.

Свекруха переїхала, вже наступного дня. Ми виділили їй кімнату. Коли ж я спитала, хто в її квартирі житиме, вона мене здивувала:

– Ой, не переймайся, там донька моєї подруги поживе трохи, я дозволила за копійки.

“Ну, нехай” – подумала я. Мені хотілося, щоб мамі Юри було зручно, я готувала смачну їжу, в усьому їй допомагала. Все думала, що з часом і вона щось робитиме, та ні, вона й не думала. Хоча насправді, хворою зовсім вона не виглядала, доволі активна була, цілісінькими днями по телевізору новини дивилась і політику обговорювала.

З часом я збагнула, що перетворилась на прислугу свекрухи. Вдома всі підлаштовувались під неї. Нещодавно був такий випадок. Вона підійшла і спитала:

– А ти мій одяг випрала?

– Так, звісно.

– І блузку?

– Звичайно.

– Що з усім іншим в машинку кинула?

– Так!

– Та як ти могла, невже не бачила, яка там тканина.

– А що я мала руками прати?

– Звичайно, а як інакше.

Мене аж перекосило. Змовчала. Потім все Юрі розповіла.

– Послухай, вона ще може окремо жити, ну подивись, бо я вже не можу так!

Чоловік поговорив з мамою. Та виявилось, що в її квартирі не дочка подруги, а ціле сімейство з Харківщини, і дере вона з них 10 тисяч гривень на місяць. Вирішила собі заробити пенсіонерка, ще й пожити, як на курорті. Порадьте, як мені тепер бути? Що із свекрухою робити?

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.