Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Тобі 60 років, мамо, а клепки в голови, як в 20-річної! Яке заміж?! Та з тебе все містечко буде сміятися!

– Тобі 60 років, мамо, а клепки в голови, як в 20-річної! Яке заміж?! Та з тебе все містечко буде сміятися!

Viktor
19 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до – Тобі 60 років, мамо, а клепки в голови, як в 20-річної! Яке заміж?! Та з тебе все містечко буде сміятися!

Моя мама нещодавно таке вчудила, що я досі відійти не можу. Думала, що в 60-річних людей вже клепка в голові на своє місце стає, але де ж там!

Уявіть собі, ще й року не пройшло з того моменту, як татко відійшов на той світ, а вона вже собі кавалера знайшла!

Спочатку я ні про що й не здогадувалася. Забрала найріднішу до себе, щоб вона не відчувала себе самотньою. В батьківській квартирі все їй нагадувало про коханого Василька. 

Мій Дмитро дуже поважає свою тещу, тому підтримав мою ідею і навіть допоміг мамі перевезти речі. 

Жили душа в душу. Вона допомагала мені з дітьми, водила їх в школу, забирала з гуртків. Нарешті у мене з’явився час на себе. 

Але така ідилія тривала всього 3 місяці. Потім мама заявила:

– Оленочко, сьогодні ввечері Сашка з плавання не зможу забрати.

– Як це? Чому?

– Мене запросили на зустріч. 

– Яку іще зустріч?!

– Для самотніх людей старшого віку. Кажуть, що там дуже цікаво, от я й хочу піти. 

– Навіщо? Тобі зайнятися нічим? 

– Доню, не можу ж я постійно в 4 стінах сидіти. Та й спілкування з однолітками мені бракує. 

Відпустила, а що було робити? Надіялася, що мама піде туди разок-другий і викине ці дурниці з голови. Та не так все сталося, як гадалося. Вона бігала туди з такою охотою і радістю, ніби її там на руках носили. 

Про рідних онуків взагалі забула. Навіть на кухні не мала часу мені допомогти – то в них концерт, то малювання, то ще якась біда. Мене це так дратувало, що я ледь тримала себе в руках, аби не нахамити найріднішій. 

Тоді я просто не знала, що то були ще квіточки. 

– Доню, присядь. Мені треба з тобою поговорити… – здалеку почала мама. 

– Що? Закрився твій клуб для тих, кому далеко за 60?

– Ні? А ти тільки про це й мрієш?! Одним словом… Так сталося, Оленочко…

– Кажи вже! Не лякай мене так!

– Я виходжу заміж!

Я мало з крісла не впала. Як вона взагалі до такого додумалася?!

– Ти геть здуріла на старості років? Та з тебе ж все містечко сміятися буде! А про мене ти подумала? В 30 з лишком буду до “нового татка” звикати?! Цього ти хочеш?

Я чекала, що жінка почне виправдовуватися, що в неї прокинеться совість, але мама тільки зітхнула тяжко і пішла збирати речі. 

Ні одного слова до мене за той вечір не мовила, потім викликала собі таксі і поїхала по-англійськи. 

Минув вже місяць, а ми й досі не спілкуємося. Чула, що щасливі “молодята” вже й заяву до РАЦСу подали. В голові не вкладається! 

Підозрюю, що мене на весільне торжество ніхто й не збирається запрошувати. Та й плювати я хотіла! Нема бажання навіть в очі тій жінці дивитися! 

Я вже змирилася б давно з усім, якби не чоловік, який постійно мені повторює, що я не права. Картає мене, мовляв, я погана донька і не бажаю своїй матері щастя. 

Проміняти свою сім’ю на якогось престарілого кавалера – хіба так чинять хороші мами і бабусі?! Самі розсудіть.

Кого підтримуєте в цій історії Ви?

Напишіть нам у коментарях на Facebook

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю.

Усі фото в статті є ілюстративними.

Навігація записів

Cвящeннuкu вжe бiльшe нe вuтpuмyють тaкoгo, нa кoжнoмy noxopoнi вiдбyвaєтьcя oднe й тe caмe.. “Людu пpocuмo нe poбiть бiльшe цьoгo…”
Таких рогаликів з безе та горіхами ви ще не пекли

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes