Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Тільки що! Зеленський проявив характер: мужня позиція, він тут президент. Так і повинно бути

Тільки що! Зеленський проявив характер: мужня позиція, він тут президент. Так і повинно бути

admin
4 Жовтня, 20204 Жовтня, 2020 Коментарі Вимкнено до Тільки що! Зеленський проявив характер: мужня позиція, він тут президент. Так і повинно бути

Україна закликає Вірменію та Азербайджан до деескалації ситуації в Нагірному Карабасі. Про надання військової допомоги з боку України якійсь зі сторін конфлікту не може бути й мови, заявив Президент Володимир Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ у Чернівцях.

«У нас зрозуміла і, я вважаю, виважена та правильна позиція як держави: ми закликаємо до діалогу між Азербайджаном і Вірменією та до деескалації цього конфлікту», – сказав Володимир Зеленський.

За його словами, події останніх днів і нове загострення в Нагірному Карабасі ще раз демонструє, що будь-який заморожений конфлікт може розгорітися знову навіть через багато років. Тому конфлікти треба завершувати, а не заморожувати.

«Я вважаю, що не може бути будь-якого замороженого конфлікту, тому що буде потім неважливо – чи диверсія, чи провокація, але це буде все ж таки вибух, навіть якщо мине тридцять років після того, як почалася війна в тому чи іншому місці на нашій планеті», – додав Глава держави.

Президент зауважив, що в останні роки Україна та Азербайджан налагодили тісні відносини як на економічному, так і геополітичному рівнях. Тому Україна стояла й стоятиме на позиції підтримки цієї держави.

Відповідаючи на запитання про висловлювання народної депутатки від “Слуги народу” Людмили Марченко, Зеленський наголосив, що це повноваження “не якого-небудь народного депутата, а повноваження глави держави, верховного головнокомандувача, і тому таке питання не може навіть порушуватися”.

Президент також закликав не плутати особисті висловлювання якого-небудь депутата, неважливо, від якої партії. “Вони в нас усі в Раді говорять таке, що не можна, мені здається, щоб потрапляло в ЗМІ. Але це особисте висловлювання, а ми живемо у вільній державі”, – зазначив він.

Також додамо, що на днях Міністерство зовнішніх справ України відреагував на події Між Азербайджаном, Вірменією і невизнаною республікою Нагірного Карабаху офіційною заявою і виловив глибоке занепокоєння.

Відповідна публікація вийшла на офіційній сторінці МЗС

“МЗС України глибоко занепокоєне у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. Уважно вивчаємо обставини, що призвели до загострення. Закликаємо сторони повернутися до діалогу заради мирного врегулювання конфлікту. Співчуваємо родичам та близьким загиблих”, — йде мова у повідомленні.

За даними Вірменії, Азербайджан нібито завдав ракетних ударів по мирних населених пунктах. У Міноборони Азербайджану говорять про зворотне-ЗС Вірменії нібито інтенсивно обстріляли азербайджанські прикордонні населені пункти. Є інформація, що серед мирного населення є вбиті і поранені.

Навігація записів

У Харкові попрощалися з заrиблими у катастрофі Ан-26: місце трагедії усипане квітами
Правда про борт АН-26 який зазнав кaтaстрoфи прорвалась в прямий ефір. Виявляється, літак був…

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Я сам виховав та виростив доньку, а вона тепер про мене і не згадує.
  • Оксано, як твій колишній? — запитала пані Ганна, подруга матері, накладаючи собі олів’є. — Аліменти хоч платить якісь? Оксана картинно зітхнула і відклала телефон, з яким не розставалася ні на хвилину. — Ой, пані Ганно, не питайте краще мене про це. Там така людина важка, що й не передати. Каже, що на будівництві зараз мало платять. Скидає якісь копійки, наче милостиню дає. Якби не мама і не Андрій, мій рідний брат, я б не знала, як дитину взути. Марія Іванівна поклала руку на плече доньки. — Нічого, доню. Поки я жива, ми вас не залишимо. Андрій у нас — опора сім’ї. Золота дитина. Не те що деякі нероби. Андрій густо почервонів і почав інтенсивно працювати виделкою. Олена, невістка, відчула, як у неї під столом стискаються кулаки. «Опора сім’ї» працював на двох роботах, але половина його заробітку дивним чином перекочовувала до маминої сумки або на картку Оксани «на потреби малого»
  • Накриєш стіл! Та так, щоб усі ахнули! Зроби щось вишукане! Те, що багатії їдять. Щоб нам усі родичі заздрили! Гроші на свої інтернет-вигадки маєш? Знайдеш і на гідне свято! І без фокусів
  • – Знайомся, мамо, це Оксана. Треба було раніше звичайно вас познайомити, але все якось ніколи було. Вона тут жити буде. Зі мною. У неї вдома дуже тісно, ​​ще троє братів молодших, навіть кімнати своєї немає, а у нас-то місця повно. Оксана талант! Вона добре співає, але ти ж знаєш, як зараз в шоу-бізнесі, не пробитися. Ось і доводиться поневірятися молодим даруванням.
  • — Тату, а бабуся Оля буде крашанки робити? — Вероніка видерлася Кирилові на коліна. — Аня каже, що в неї вони найкрасивіші! І паски дуже смачні! — Обов’язково буде, — Кирило погладив доньку по голові, але подивився на дружину. — А подарунки будуть? — очі Вероніки аж світилися в передчутті свята. — Будуть, крихітко, — відповіла Лариса, хоча серце тьохнуло. Вона чудово знала, як мати ставиться до «чужої» дитини
  • — Тримай, це тобі на перший час, а далі давай сама, сама, — Роман поклав на тумбочку кілька купюр і почав складати свої речі у велику сумку. Куртку одягнув, хоч і було вже тепло. Просто вона в сумку вже не влізла, і не дивлячись попрощався. — Ну бувай, бувай…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes