Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 152/2021 «Питання Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України», яким затвердив Положення про Консультативну раду та її персональний склад.
Консультативна рада займатиметься моніторингом додержання прав і свобод учасників Революції Гідності, ветеранів антитерористичної операції, військовослужбовців, які захищають національну безпеку і забезпечують оборону на Донбасі, а також волонтерів і правозахисників.
Рада вноситиме пропозиції щодо захисту порушених прав згаданих осіб, помилування, забезпечення справедливого правосуддя та застосування амністії.
Крім того, Консультативна рада працюватиме над удосконаленням законодавства у сфері забезпечення прав і основоположних свобод осіб, які захищали Україну.
Рада складається з голови, двох заступників голови, секретаря та інших членів, які беруть участь у її роботі на громадських засадах.
Очолила Консультативну раду радник заступника керівника Офісу Президента України Альона Вербицька. Заступниками голови Консультативної ради призначені народні депутати Ігор Герасименко та Єгор Чернєв. Секретарем Ради став радник керівника Офісу Президента України Андрій Ляхович.
Цей указ набирає чинності з дня його опублікування.
Також не слід забувати, що перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук серед найважливіших завдань для парламенту називає ухвалення проєктів законів щодо протидії коронавірусу, про судову реформу і розблокування роботи судової гілки влади.
Таку думку він висловив в інтерв’ю.
«2 лютого ми прийняли План законопроектної роботи Верховної Ради на 2021 рік: 370+ законопроєктів вже визначені. Якщо ви говорите про більш визначальні, то я би їх розбивна кілька груп. Перша — питання протидії Covid. Я не знаю, скільки ще буде у нас хвиль, але питання забезпечення вакцинами, відшкодування коштів, думаю, будуть пріоритетними.
Друга — питання судової реформи. Це ціла низка законопроєктів, зокрема 3711-д (щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів) та інші, що внесені Президентом, аби розблокувати роботу судової гілки влади», — зазначив Стефанчук.
Крім того, за його словами, є багато економічних законопроєктів, що стосуються приватизації, пільг українським виробникам, а також питання, пов’язані з якістю національного законодавства.
«Наразі в Україні діє більше одного мільйона правових актів, зокрема, радянського часу… Тому треба «дерадянізувати» українське законодавство, а після цього перейти до запровадження єдиних правил, які стосуються правотворчої діяльності. У нас досі немає елементарної абетки — як мають творитися закони. Це нічим, крім Регламенту Верховної Ради, не визначається. Тому ми зараз розробляємо закон про засади правотворчої діяльності», — розповів політик.
