Цього року мій син Матвій вперше сам попросив у бабусі з дідусем справжню, живу ялинку. Не штучну, не маленьку настільну – а справжню, пахучу, таку, як у казці.
А мої свекри – люди, які вже років 20 торгують ялинками та новорічними прикрасами. У них там цілий базар: і пухнасті красуні, і маленькі, і величезні, і навіть дорогі колекційні іграшки. Тож дитяча прохання – дрібничка, правда?
Але не тут то було.
Коли Матвій підійшов до свекрухи й несміливо питає:
– Бабусю, можна нам ялинку?
– Ой, Матвійку, цього року дефіцит, нема з чого. Усі замовлені. Не можу!
Я стою, слухаю, і в мене око сіпається. Дефіцит? На складі у них стоїть цілий ліс! Гаразд, думаю, не хочете подарувати – продайте. Підходжу до свекра:
– Тату, продайте нам ялинку. От цю, середню, зелену, з пишними гілками. Скільки вона?
– Добре, привезу ввечері.
Чекаємо вечір, ніч. Нема. Я вже телефону беру:
– Тату, ми чекаємо. Коли будете?
– Та я під’їжджаю вже!
Під’їхав…І виносить. Лису, криву, обшарпану ялинку, яку, здається, навіть собака оббігав 10 разів. Така, що її хіба спалити можна. У мене аж дар мови пропав.
– Тату… Це що?
– То нормальна! Поставите в куток, і буде гарно. І дитині вистачить.
– Матвію вистачить??? – я аж відчула, як кров приливає до обличчя. – Цю калічку? Криву мітлу? Ви серйозно? Ви продаєте людям пухнасті ялини по 1000 гривень мінімум, а онукові – ось це? Навіть не для подарунку – ми купити хотіли!
Свекор почервонів:
– Ти занадто багато говориш…
— Бо хтось мусить говорити! Вам не шкода для чужих людей нормальні ялинки, але для дитини – шкода? Самі ж вчора мені 3 рази казали, що красунь повно! Що це за цирк?
– Та що ти здіймаєш галас? Ялинка як ялинка!
– Ага! Самі б таку поставила в себе вдома? Чи людям теж таку продаєте?
Настала тиша. Свекор мовчки взяв ту “красуню”, закинув у багажник і буркнув:
– Добре. Завтра привезу іншу.
На другий день він таки привіз нормальну ялинку, але не подарував. Взяв з мене гроші до копійки, ще й без здачі. Та знаєте що? Мені вже все одно. Головне – Матвій радісно стрибав навколо своєї пухнастої зеленої красуні.
От така родинна “казка” під Новий рік.
Як вважаєте, хто тут не правий? Як би ви вчинили у такій ситуації?
