Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Ситуація складна, економія електроенергії стане частиною повсякденного життя в наступні роки: Шмигаль зробив тривожну заяву

Ситуація складна, економія електроенергії стане частиною повсякденного життя в наступні роки: Шмигаль зробив тривожну заяву

Viktor
4 Червня, 20244 Червня, 2024 Коментарі Вимкнено до Ситуація складна, економія електроенергії стане частиною повсякденного життя в наступні роки: Шмигаль зробив тривожну заяву

Втрачено понад 9 ГВт потужностей генерації, ворог продовжує атакувати енергетичні об’єкти.

Наслідки російських атак на енергетику країни довгострокові, і тому економія буде частиною повсякденного життя в наступні роки.

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у вівторок, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Наслідки російських атак на енергетику довгострокові. Тому заощадження буде частиною нашого повсякденного життя в наступні роки… Наша мета – економити на всіх рівнях: від великих підприємств до окремих будинків і квартир”, – сказав прем’єр.

Прем’єр наголосив, що ключовий пріоритет – зміцнення енергетики після російських терористичних ударів.

“Ситуація дуже складна. Втрачено понад 9 ГВт потужностей генерації. Ворог продовжує атакувати енергетичні об’єкти. Наразі “Укренерго” знову змушене вдаватися до планових відключень споживачів. Цим виграємо час для того, щоб відновити та посилити енергосистему”, – додав він.

За словами Шмигаля, урядова стратегія включає такі пункти:

  • посилення ППО;
  • ремонти пошкодженого обладнання та подальший розвиток захисту від дронів;
  • децентралізація енергосистеми;
  • міжнародна підтримка та співпраця;
  • енергоефективність та відповідальне споживання електроенергії.

Навігація записів

Oце так несподіванка: на Львівщині збільшилась кількість мільйонерів
Київ накрила гроза з градом: у деяких районах підтопило вулиці. Відео

Related Articles

Ганно, — тихо сказала Людмила, нахиляючись до сусідки майже до самого вуха, — глянь на мене… Може, в мене щось не так? Може, волосся розтріпалося, чи я десь у бруді замастилася, поки за автобусом бігла? Ганна скоса глянула на подругу, трохи примружила очі, в яких танцювали веселі іскорки, і хитро всміхнулася: — Ой, Людо, тільки не прикидайся. Думаєш, я одна така дурна і нічого не знаю? Все село вже на вухах стоїть! — Та що ви всі знаєте? — зовсім розгубилася Людмила, поправляючи стару хустку, яка постійно сповзала на лоб. — Я зранку в місті була, по господарству крутилася, потім на базар… Що могло статися за пів дня? — Та про того пана під твоєю брамою! — Ганна аж підскочила на місці від задоволення, що саме вона розповідає цю новину. — У селі тільки про це й говорять! Баби біля колодязя ледь відрами не побилися, гадаючи, звідки він взявся! — Якого ще пана?.. — голос Людмили став зовсім тихим, а в грудях з’явилося дивне передчуття

Viktor
3 Травня, 20263 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ганно, — тихо сказала Людмила, нахиляючись до сусідки майже до самого вуха, — глянь на мене… Може, в мене щось не так? Може, волосся розтріпалося, чи я десь у бруді замастилася, поки за автобусом бігла? Ганна скоса глянула на подругу, трохи примружила очі, в яких танцювали веселі іскорки, і хитро всміхнулася: — Ой, Людо, тільки не прикидайся. Думаєш, я одна така дурна і нічого не знаю? Все село вже на вухах стоїть! — Та що ви всі знаєте? — зовсім розгубилася Людмила, поправляючи стару хустку, яка постійно сповзала на лоб. — Я зранку в місті була, по господарству крутилася, потім на базар… Що могло статися за пів дня? — Та про того пана під твоєю брамою! — Ганна аж підскочила на місці від задоволення, що саме вона розповідає цю новину. — У селі тільки про це й говорять! Баби біля колодязя ледь відрами не побилися, гадаючи, звідки він взявся! — Якого ще пана?.. — голос Людмили став зовсім тихим, а в грудях з’явилося дивне передчуття

– Сергію, ну скільки можна? Ми ж домовилися заначку без крайньої потреби не чіпати! Ти за місяць половину перетягав!

Viktor
3 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Сергію, ну скільки можна? Ми ж домовилися заначку без крайньої потреби не чіпати! Ти за місяць половину перетягав!

— Ми з мамою вирішили, що ти віддаси її нам, — відчеканила Ася завченою фразою. Було чути, що слова не її. — Це справедлива компенсація за те, що ти вкрала моє дитинство. Ми стільки років поневірялися по чужих кутках через тебе, поки ти тут у трикімнатній квартирі розкошувала.— Виставили. Мамин знайомий рієлтор займається. За оціночною вартістю піде швидко. — Це ж удвічі дешевше за ринкову.

Viktor
3 Травня, 20263 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Ми з мамою вирішили, що ти віддаси її нам, — відчеканила Ася завченою фразою. Було чути, що слова не її. — Це справедлива компенсація за те, що ти вкрала моє дитинство. Ми стільки років поневірялися по чужих кутках через тебе, поки ти тут у трикімнатній квартирі розкошувала.— Виставили. Мамин знайомий рієлтор займається. За оціночною вартістю піде швидко. — Це ж удвічі дешевше за ринкову.

Цікаве за сьогодні

  • Ганно, — тихо сказала Людмила, нахиляючись до сусідки майже до самого вуха, — глянь на мене… Може, в мене щось не так? Може, волосся розтріпалося, чи я десь у бруді замастилася, поки за автобусом бігла? Ганна скоса глянула на подругу, трохи примружила очі, в яких танцювали веселі іскорки, і хитро всміхнулася: — Ой, Людо, тільки не прикидайся. Думаєш, я одна така дурна і нічого не знаю? Все село вже на вухах стоїть! — Та що ви всі знаєте? — зовсім розгубилася Людмила, поправляючи стару хустку, яка постійно сповзала на лоб. — Я зранку в місті була, по господарству крутилася, потім на базар… Що могло статися за пів дня? — Та про того пана під твоєю брамою! — Ганна аж підскочила на місці від задоволення, що саме вона розповідає цю новину. — У селі тільки про це й говорять! Баби біля колодязя ледь відрами не побилися, гадаючи, звідки він взявся! — Якого ще пана?.. — голос Людмили став зовсім тихим, а в грудях з’явилося дивне передчуття
  • – Сергію, ну скільки можна? Ми ж домовилися заначку без крайньої потреби не чіпати! Ти за місяць половину перетягав!
  • — Ми з мамою вирішили, що ти віддаси її нам, — відчеканила Ася завченою фразою. Було чути, що слова не її. — Це справедлива компенсація за те, що ти вкрала моє дитинство. Ми стільки років поневірялися по чужих кутках через тебе, поки ти тут у трикімнатній квартирі розкошувала.— Виставили. Мамин знайомий рієлтор займається. За оціночною вартістю піде швидко. — Це ж удвічі дешевше за ринкову.
  • Дверцята поштової скриньки ще гойдалися, коли пані Бондаренко нахилилася через живопліт і сказала так буденно, ніби говорила про погоду:— Ваші батьки, мабуть, спокійно сплять, коли знають, що цей дім повністю їхній. сусідка випадково кинула фразу, що будинок давно виплачений.На мить я усміхнулася, бо подумала, що вона має на увазі колись. У майбутньому. того ж вечора… я знайшла документи які привели мене прямо до моєї сестри, її заручин у закритому клубі й мікрофона, який вони дарма дали мені в руки.
  • Лідія лише пару хвилин тому вклала свою доньку Ельзу спати. Вона вже хотіла сама прилягти відпочити, насолоджуючись тишею затишної квартири. Але тієї ж миті у двері подзвонили. Мелодійний дзвінок сповістив про візит.
  • – Може, даремно ми сюди стільки вбухали, Ларо? Я повернулася до нього, хотіла відповісти, але побачила, як він тре ліве плече, болісно морщиться, і промовчала. Тільки подумала, а якби ми й справді ті гроші, що пішли на ремонт цієї розвалюхи, вклали у своє? Наскільки правильніше це було б? Ірина Сергіївна викликала мене на кухню вранці у суботу. Стояла біля плити, у своїй сукні з комірцем, каре укладено ідеально. 
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes