Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Сyд засyдив двoх військовuх РФ до понад 11 рoків позбaвлення вoлі за обстрiли Хaрківщини

Сyд засyдив двoх військовuх РФ до понад 11 рoків позбaвлення вoлі за обстрiли Хaрківщини

admin
31 Травня, 202231 Травня, 2022 Коментарі Вимкнено до Сyд засyдив двoх військовuх РФ до понад 11 рoків позбaвлення вoлі за обстрiли Хaрківщини

Український суд засудив двох військових окупаційної армії Росії до 11 років та 6 місяців позбавлення волі.

Про це повідомляє видання «Ґрати».

Котелевський районний суд Полтавської області визнав винними двох російських військових Олександра Бобикіна та Олександра Іванова у порушенні законів та звичаїв війни.

Їх засудили до 11 років та 6 місяців позбавлення волі за обстріли з «Граду» смт. Козача Лопань і сел. Ветеринарне (Харківська обл.).

За версією слідства, у перший день повномасштабного вторгнення Бобикін та Іванов із систем залпового вогню «Град» обстріляли Харківську область з російської, а згодом і української території, зруйнувавши цивільну інфраструктуру, житлові будинки та ліцей.

РСЗВ БМ-21 «Град» окупаційних сил Росії на Донбасі

Обвинувачені повністю визнали провину, тому суд не вивчав доказів.

Суд врахував щире каяття обвинувачених як помʼякшувальну обставину, але відхилив аргумент захисників про скоєння злочину під тиском.

Також суд зарахував досудове тримання під вартою обох обвинувачених із 6 квітня у строк відбування покарання.

Вирок не набув законної сили, на нього може бути подана апеляція. Суд залишив обох обвинувачених під вартою у СІЗО.

«Інтерфакс-Україна» пише, що 24 лютого двоє російських військовослужбовців, один із яких був водієм-зарядним, а інший – навідником БМ-21 «Град», здійснили артилерійські обстріли Харківської області з території Бєлгородської області РФ.

Виконуючи злочинний наказ, військовослужбовці ЗС Росії зруйнували об’єкти критичної інфраструктури та житлові будинки у смт Козача Лопань. Після цього військові РФ перетнули кордон України та продовжили обстріл території Харківщини.

Після розгрому російської військової колони двох окупантів узяли в полон Збройні Сили України на території Харківської області. Їм оголошено про підозру про порушення законів і звичаїв війни (ч.1 ст.438 Кримінального кодексу України).

Навігація записів

“Їздuв разом із росіянaмu на БМП”: нові детaлі про зраднuка, який допомaгав РФ на Київщині. Відео
Лукaшeнко нaтякнув, що якбu він не перeміг на вuборах, то Рoсія нaпaла б нa Білoрyсь: відeо

Related Articles

Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Viktor
12 Січня, 202612 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Цікаве за сьогодні

  • Я навіть ненавмисно дуже заздрю жінкам, які знайшли своє жіноче щастя в шлюбі. Я завжди вважала свій шлюб вдалим і надійним. Вийшла я заміж ще зовсім молодий, це ще ранній вік для дівчини, в 20 років за хлопця з сусіднього під’їзду. У нас була взаємна щира любов і незабаром ми з ним одружилися. Скоро з’явився на світло Олександр, а через 3 роки — Ігор. Жили ми добре, весело, сперечалися дуже рідко. І мені так подобалася моє життя, що часто сама собі заздрила навіть. Так минуло 25 років нашої щасливої сімейної житті. Хлопчаки наші виросли, одружилися. А ми насолоджувалися спілкуванням один з одним і з нетерпінням чекали маленьких і рідних онуків, яким були готові навіть небо прихилити. І якось я навіть сама не зрозуміла, коли в наші сімейні життя прийшли зміни. Ні, мій чоловік залишався таким же в стосунках, але він вирішив кардинально поміняти свій імідж. Так би мовити, омолодитися, як ніби. Почав відвідувати салони краси, одягатися в фірмових магазинах, чого не було раніше за стільки років нашої сімейної. Гроші ми мали хоч і не великі, але відкладали останні роки чимало, адже діти в нашій допомоги вже не потребували…
  • – Ти не забула випадково, що ця дача належить мені? Мамо, я тебе попереджала, що сестру я тут бачити більше не хочу. Я не готова потім робити ремонт на дачі та вигрібати два дні сміття після неї. Я її добре знаю
  • “Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі та дітям новий одяг.
  • Віра відкрила невеликий магазин, який був прибудовою до їхнього будинку. Мешканці села та проїжджаючі часто заходили до магазину за продуктами, кавою та випічкою, яку Віра сама пекла. Магазин приносив непоганий дохід. Коли Сергій приїжджав із рейсу, Віра чекала на нього з накритим столом. – Привіт. Як з’їздив? – Запитала Віра. Вона завжди зустрічала чоловіка з макіяжем та красиво одягнена.
  • – Давайте, я допоможу вам зі столу прибрати, – сказала вона Ганні Романівні й не навмисне спіткнулася за край скатертини. Падаючи, вона бачила округлі очі мами Стаса. Коли Юля вибралася з уламків, то виявила, що перука з’їхала набік. Ганна Романівна затулила руками обличчя і вибігла з кімнати, голосно схлипуючи.
  • Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes