Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Шоколадний медовик “Жіночий каприз”

Шоколадний медовик “Жіночий каприз”

Viktor
7 Вересня, 20257 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Шоколадний медовик “Жіночий каприз”

Інгредієнти:

борошно – 0,5 кілограма;
цукровий пісок – 100 грам;
мед – 3 столові ложки;
яйця – 3 штуки;
масло – 50 грам;
какао-порошок – 3 столові ложки;
сода гашена – 1 чайна ложка.
Для крему:

молоко – 0,5 літра;
яйця – 2 штуки;
цукровий пісок – 150 грам;
борошно – 2 столові ложки;
какао-порошок – 1 столова ложка;
масло – 50-70 грам;
ванілін – 1 пачка;
горіхи будь-які – 200 грам;
сіль – на кінчик ножа.

Для глазурі:

молоко – 5 столових ложок;
какао-порошок – 2 столові ложки;
цукор – ⅔ склянки;
масло – 50 грам.
Шоколадний медовик «Жіночий каприз». Покроковий рецепт
Готуємо крем:

Відокремлюю білки від жовтків.
Жовтки розтерти з цукром, додати борошно, какао-порошок, ванільний цукор і трохи холодного молока, щоб тісто вийшло трохи рідкуватий.
Молоко поставте на плиту і нагрівайте до кипіння, зніміть з вогню і трохи влийте в яєчну суміш, постійно помішуючи, щоб яйця не згорнулися.
Знову ставимо молоко на плиту і тонкою цівкою вливаємо яєчно-молочну суміш. Постійно помішуючи, доводимо крем до загустіння, перед вимиканням додаємо масло і добре розмішуємо.
Ми залишаємо крем до повного охолодження.
Окремо збийте білки з дрібкою солі до пишної піни.
Остиглий крем зіб’ємо міксером, а після з’єднаємо з білками. Крем виходить дуже повітряний і ніжний.
Готуємо тісто:

Яйця збити з цукром до білої піни.
Додаємо м’яке масло, мед і гашену соду, перемішуємо.
Ставимо на водяну баню і варимо близько 5-7 хвилин, поки консистенція стане однорідною, і знімаємо з плити.
Додаємо какао-порошок і поступово борошно, добре перемішуючи вінчиком або ложкою.
Коли незручно буде місити столовим прибором, то викладаємо тісто на стіл, посипаний борошном, і добре вимішуємо руками. Не забивайте тісто занадто борошном, воно повинно бути еластичним і м’яким.
Ділимо тісто на 8 рівних частин і тонко розгортаємо тісто, я використовую тарілку, щоб рівно обрізати краї коржів.
Обрізки не викидати, їх також необхідно спекти для крихти на боки торта.
Викладаємо на деко, робимо виделкою кілька наколювань і випікаємо 2-3 хвилини.
Остиглі коржі змащуємо кремом і посипаємо подрібненими горішками. Верхній корж НЕ промащувати і залишити трохи крему для боків. Горіхи можна відразу було додати в крем, але як на мене, вони осаджують повітряний крем. Тому для себе я вивела, що краще кожен корж посипати горішками.
Готовий торт відправляємо в холодильник, щоб він трохи просочився.
Глазур:

Змішати молоко, цукор, какао-порошок, поставити на плиту і довести до повного розчинення, постійно помішуючи.
Як тільки глазур почне закипати, додаємо масло і знімаємо з вогню.
Торт полити ще теплою глазур’ю, навіть трохи гарячою, тому що при охолодженні вона відразу застигає.
Боки торта обмазати кремом і присипати крихтою з коржів.
Залишити для повного просочення на пару годин в холодильнику.
Наш шедевр «Жіночий каприз» готовий! Шоколадний медовик вийшов неймовірно смачним, ніжним. Коли його їси, то розумієш, що цей торт впорається з самим витонченим жіночим капризом. Давайте радувати рідних і близьких смачними десертами разом з нами на «Люблю готувати»!
Смачного!

Джерело

Навігація записів

– І де ти цей рецепт взяла? В інтернеті? А мене чого не спитала? – Мені кортіло викинути усі ті банки в смітник, так набридло слухати поради свекрухи
Ароматні та ситні конвертики з яблуками без дріжджів. До чаю краще і не придумаєш!

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – Не переживай, у мене не може бути дітей. Я така сама, як і ти, я теж нікому не потрібна, – говорила Інна. – Ми просто створені один для одного
  • Дитино, ви ще молоді і не розумієте ціни грошам, — відмахнулася свекруха. — Витрачаєте кошти на дурниці, а могли б швидше борг за квартиру віддати. Марина переглянулася з Павлом, але він лише ледь помітно стенув плечима, мовляв, «ну ти ж знаєш мою маму, вона хоче як краще». Саме це «як краще» стало головною темою наступних кількох тижнів. Кожного разу, коли Марина поверталася з роботи, вона знаходила вдома якісь зміни. То на підвіконні з’являлися старі горщики з геранню, то у ванній висів «правильний» килимок, бо той, що купила Марина, на думку свекрухи, був занадто тонким. Найбільше Марину зачіпало те, що Ганна Степанівна мала ключі, які Павло дав їй «про всяк випадок». — Павле, мені неприємно, що твоя мама приходить сюди, коли нас немає, і переставляє мої речі, — сказала Марина одного вечора. — Марино, вона просто хоче допомогти, вона ж бачить, як ми втомлюємося на роботі
  • – Що твоя нова посада – це серйозний стрибок. Вона тебе, до речі, хвалила. Сказала: “Кирило Сергійович дуже добре справляється”. – Ганна зробила паузу, оперлась руками об стільницю. – А я сиділа і посміхалася. Кивала. А всередині мене, Кирило, все переверталося. – Ганно, я можу пояснити… – Що саме? Що ти рік мене обманюєш?
  • – Ну, привіт, чоловіче! Розлучення прийшов просити? Так мене й умовляти не треба – щастю твоєму особистому перешкоджати не буду! – Сказала я саркастично
  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes