Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – І де ти цей рецепт взяла? В інтернеті? А мене чого не спитала? – Мені кортіло викинути усі ті банки в смітник, так набридло слухати поради свекрухи

– І де ти цей рецепт взяла? В інтернеті? А мене чого не спитала? – Мені кортіло викинути усі ті банки в смітник, так набридло слухати поради свекрухи

Viktor
7 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до – І де ти цей рецепт взяла? В інтернеті? А мене чого не спитала? – Мені кортіло викинути усі ті банки в смітник, так набридло слухати поради свекрухи

З Тарасом я побралась лише пів року тому. Ми ще доволі молоді, навчались в одній групі, щойно університет закінчили. Чоловік вже знайшов роботу, а я от ні. Тож його мама Катерина Василівна вирішила зробити з мене ідеальну домогосподарку. І взялась за справу капітально. 

Спочатку вона примушувала мене варити борщ тричі на день, бо їй ніяк не подобалось, що в мене виходить. Згодом взялась вчити смажити котлети та увесь час все коментувала. 

 – Де ти це м’ясо купила?

– В супермаркеті.

 – А що не могла на ринок піти? Треба ж домашнє брати, в магазинах все погане.

Я довго мовчки терпіла, та те що сталося нещодавно перетнуло всі межі. Місяць тому Катерина Василівна прийшла до мене із заявою:

 – Ти мусиш підготувати закрутки на зиму. Огірки, помідори, перці, салати.

 – Добре! – чемно сказала я.

Згодом знайшла різні цікаві рецепти і інтернеті й взялась за справу. Та вочевидь такий варіант не влаштовував свекруху. Вона прийшла, сіла на кухні  біля мене й почала спостерігати.

– А де ти рецепти взяла?

 – В інтернеті.

 – Ну, звісно, мама ж тебе не навчила. А чого мене не спитала. Мої рецепти завжди всі нахвалювали.

 – Хотіла спробувати щось більш сучасне.

 – Сучасне – не завжди краще!

 – Якщо чесно, я можу сама впоратися.

 – Ой, сумніваюсь. От хто так банки стерилізує? Нащо ти їх в мультиварку запхала.

 – Мені так подруга порадила.

 – Поклади на газ мою велику залізну миску і в ній стерилізуй.

 – Давайте я вже якось сама. Не заважайте!

 – Ти на моїй кухні і роби все, як я кажу!

Не буду приховувати, мені кортіло жбурнути банку просто в Катерину Василівну. Але, звісно, я стрималась. Та вона не замовкала.

 – Та воно ж усе постріляє. Дарма перевела продукти. Шкода грошей.

Це стало останньою краплиною. Я зібралась і пішла геть, залишивши все, як є.

– Куди це ти, що з цим всім робити.

 – Та, що хочете – те й робіть!

Відтоді минув тиждень і в нашому домі тиха війна. Свекруха ображена, не говорить зі мною. А я не роблю фактично нічого з того, що зазвичай робила. Не знаю, що буде далі. Тому й шукаю поради. Може в когось більше досвіду в такому. Як поводитись в такій ситуації?

IrynaS

Навігація записів

Нaйбільша атака дронів: Росія запустила по Україні 805 БПЛА. Серед пошкоджень Будівля уряду
Шоколадний медовик “Жіночий каприз”

Related Articles

– Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки

— Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…

Viktor
17 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…

«Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…

Viktor
17 Травня, 202617 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…

Цікаве за сьогодні

  • – Живи тут, не зaвaжай! – Дeнис грюкнyв бaгажником і гuдлuво обтрусив рyки
  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes