Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Щойно: Пєcкoв зaявив “Ми готoві до завeршeння вiйни диплoмaтичним шляхом, але за oднієї умoви…”

Щойно: Пєcкoв зaявив “Ми готoві до завeршeння вiйни диплoмaтичним шляхом, але за oднієї умoви…”

admin
3 Серпня, 20223 Серпня, 2022 Коментарі Вимкнено до Щойно: Пєcкoв зaявив “Ми готoві до завeршeння вiйни диплoмaтичним шляхом, але за oднієї умoви…”

У Кремлі заявили про готовність до “вирішення української проблеми дипломатичним шляхом”. Проте винятково на своїх умовах.

Про це заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков. Зважаючи на його слова, Росія продовжує висувати Україні свої абсурдні вимоги в ультимативній формі.

Російські пропагандисти 3 серпня поширили заяву Пєскова про нібито готовність агресора до переговорів з Україною. Спікер Кремля при цьому вважає, що “дипломатичний шлях” завершення агресивної війни Росії в Україні полягає у беззаперечній капітуляції Української держави та виконанні офіційним Києвом усіх вимог Москви.

“Росія була і залишається готовою до вирішення української проблеми дипломатичним шляхом – на своїх умовах. Тут просто доречно ще раз нагадати, що ці умови були погоджені у Стамбулі. І вони були узгоджені обома сторонами – переговорниками Росії та України”, – заявив Пєсков.

У найкращих традиціях російської “дипломатії” прессекретар Кремля також взявся погрожувати Україні, запевняючи, що вимоги РФ “так чи інакше будуть забезпечені”.

“Наші умови чудово відомі українській стороні. Так чи інакше вони будуть забезпечені”, – підсумував представник Кремля.

Він також зауважив, що українська сторона відмовилася виконувати ультиматуми Москви та “зійшла з переговорного треку”.

Навігація записів

Cержант нацгвaрдiї з позивним Яcтpyб змiг вiдбuтu нaпaд pociйcькoї ДРГ. «В мeнe кuнyлu дecятoк гpaнaт. Я бaчuв, як вoнu вuбyхaлu y двoх мeтpaх вiд мeнe»
Ця тендітна дівчина –Вaлepiя – oпepaтop ПТРК! Нa пepшoмy зaвдaннi знuщuлa тaнк тa БМП, в тoй жe дeнь зaзнaлa ocкoлкoвoгo пopaнeння

Related Articles

Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Viktor
12 Січня, 202612 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Цікаве за сьогодні

  • – Ганно, що відбувається? Ти припустилася трьох помилок у звіті. Трьох. За всю твою роботу – жодної, а тут одразу три. Вона моргнула, намагаючись сфокусувати погляд на його обличчі. Повіки налилися свинцем, думки поверталися повільно та неохоче.– Вибачте. Це не повториться. Але повторилося. Знову і знову. – Може, просто поговорити з ними? – запропонував Сергій за вечерею, колупаючи виделкою пасту. – Іван нормальний мужик, домовимося.
  • – Ну що та жінка? Сьогодні є, а завтра нема! А ми з тобою вже роками знаємося, разом виросли та з одної ложки їли кашу! – казали друзі. Я завжди старався дослухатися до їх думки чи поради. Бо друзі – це люди, перевірені роками. Та виявились, що це не так. Одне повідомлення в чат – і шлюб тріснув по швах. Та найболючіше було почути правду вже після розлучення. Тепер прошу вашої поради.
  • Але час йде своїм ходом. Олексій після восьмого класу поїхав до міста в училище. Вивчився на слюсаря, звідти і в армію пішов. Листи йому бабуся регулярно надсилала. З них він знав, що Борьку посадили за те, що той на машині когось збив. Що Лерка сина народила і батько начебто Борька, хоча він і рідня його кажуть, що неправда. І ще багато іншого. Відслужив Олексій і повернувся в рідне село. Бабуся не могла натішитися онуком.
  • Думала, що то лиш в кіно покажуть. Отож, через 2 роки після розлучення старшого син, молодший – Іван надумав одружуватись і сказав, що приведе наречену знайомитись. Ви не уявляєте моє здивування, коли я побачила синову майбутню дружину.
  • В спадок мені залишились три квартири, які успішно здаю, а сама живу з бабусею за містом. Вона часто мене попереджала, щоб не казала одразу про спадок. Бо всякі чоловіки бувають. Якби ж я тоді знала, що бабуся насправді була права, то такої б ситуації не відбулось.
  • Після десяти років роботи в Італії я повернулася додому, де мене зустріли несподівані вимоги дочки. Весь цей час я доглядала літню жінку за кордоном, щоб забезпечити собі гідну старість, тому що моє життя було непростим – чоловік «пішов у всі тяжкі» і виніс майже все з дому, а моя дочка чекала, що я допоможу їй фінансово. Моя донька та її сім’я чекали, що я допоможу їм купити квартиру, хоча я й так кожну копійку рахувала та жертвувала своїм добробутом, працюючи на пенсії.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes