Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Щодня печу, але це печиво найчастіше! Бо дуже смачне

Щодня печу, але це печиво найчастіше! Бо дуже смачне

Viktor
9 Грудня, 20249 Грудня, 2024 Коментарі Вимкнено до Щодня печу, але це печиво найчастіше! Бо дуже смачне

Повітряне пісочне печиво. Колись давно таке  тісто стало для мене відкриттям. Таке тісто я називаю “2 в1” так як воно поєднує в собі все найсмачніше: від дріжджового – м’якість та пишність, від пісочного – розсипчастість та крихкість.

Інгредієнти:
Вершкове масло – 250 гр
Цукор – 80 гр
Ванілін – 1 пачка
Яйця – 3 шт
Дріжджі – 1 пачка (7 гр) або (сирі 20 гр)
Вода – 80 мл
Борошно – 500-550 гр
Сіль – 1/3 ч.л.

Ділюся рецептом приготування:
Отже приступаємо, спочатку активуємо дріжджі, заодно перевіримо їхню працездатність, в миску вливаємо 80 мл води, додаємо 1 ч.л. цукру і додаємо 1 пачку сухих дріжджів у мене в пачці 7 грамів, перемішуємо і залишаємо на 5-10 хвилин.

Масло вершкове 250 грам заздалегідь дістанемо з холодильника, щоб воно стало м’яким, додамо 80 грам цукру та ванілін, збиваємо до пишності міксером і додаємо 3 яйця по 1, додаємо спочатку одне яйце, розбиваємо його в масло, потім наступне і так 3 яйця.

Тепер вливаємо активовані дріжджі та борошно 550 грамів поступово замішуємо тісто. Тісто виходить м’яке до рук не липне.

Формуємо прямокутник і розкачуємо качалкою товщина приблизно 10-15 мм.

Зверху посипаємо цукром, розкачуємо качалкою і розрізаємо на прямокутники.

Кладемо на лист, даємо печиву постояти 15-20 хвилин на листі, потім ставимо в духовку і випікаємо при 180 градусах 15 хвилин, до легкого золотистого відтінку.

Печиво готове, дамо йому трохи охолонути і подаємо з чаєм чи кавою, я сьогодні подаю з малиновим киселем.

Печива виходить багато, майже 2 листи і на смак воно не схоже на звичайне пісочне печиво, на наш смак, воно набагато смачніше звичайного пісочного.

Навігація записів

Для любителів пекінської капусти. 6 найсмачніших і ніжних салатів
Вiйна в Україні змінила розклад сил у Сиpії, і режим клaну Аcадів впaв. Хто і як подякує за це? – Тyрчинoв.

Related Articles

Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Viktor
25 Грудня, 202525 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Оформляємо салати у квітковому стилі. 10 красивих варіантів

Viktor
20 Грудня, 202520 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Оформляємо салати у квітковому стилі. 10 красивих варіантів

Сирний пляцок з яблуками, дуже смачний

Viktor
20 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Сирний пляцок з яблуками, дуже смачний

Цікаве за сьогодні

  • Тату, а я сьогодні допомогла врятувати кошеня… Його покинули біля закинутої будівлі. Ми зі Степаном з сусіднього під’їзду віднесли його до ветеринара. Андрій навіть не відірвав погляду від фінансової аналітики в газеті. — Це добре, Таню. Благородно. Але краще б ти підтягнула англійську або економіку. На доброті та кошенятах капітал не побудуєш, а в нашому світі без нього ти пропадеш. Бери приклад із сестри. Тетянка опустила очі до тарілки, ковтаючи клубок у горлі. Оксана бачила, як у серці меншої доньки по краплині збирається гіркота. Вона намагалася компенсувати це своєю любов’ю, але авторитет батька для дівчаток був незаперечним. Вікторія ж, відчуваючи повну підтримку Андрія, почала ставитися до сестри з легкою зневагою, яка з часом переросла в зарозумілість
  • – Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але в ньому чулася холод і втома, ніби всі почуття вимерзли за довгі роки мовчазних вечорів і невисловлених образ. Він стояв біля вікна, дивлячись на сіре листопадове небо, затягнуте суцільною пеленою хмар, і Женя раптом зрозуміла – все. Абсолютно все.
  • – А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?
  • Таємниця почала тиснути. Ми не могли просто прийти і сказати: «Мамо, ми бачили, як ти ридаєш». Це було б вторгненням гіршим, ніж підглядання. Ми почали шукати ключі. Женя почастішав із дзвінками, почав м’яко розпитувати про справи, про здоров’я. Вона віджартовувалася: «Все гаразд, синку. Скоро весна, ха ндра мине». Якось, гортаючи її сторінку в соцмережі, я натрапила на коментар під старою фотографією
  • – Добре. Я знала, що ви схвалите. Вчора вже звільнила. Разом із вашим чоловіком. Але вона ще не знає, вихідний брала. Зараз повідомимо. – Як же я вас люблю, Лідо Василівно. За годину до кабінету забіг Андрій.
  • Залицяльник запросив прогулятися при -20, бо «в кафе сидять лише утриманки». тоді я не розгубилася… прийшла в лижному костюмі й термобілизні…Але він навіть уявити тоді не зміг, який «сюрприз» на нього там чекатиме…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes