– Що у вас за сім’я, як разом за стіл не сідаєте? – Я й гадки не мала, що свекруха вибухне через таку дрібничку

Коли Святослав запропонував жити з його мамою – я погодилась. Мені завжди подобалась Лариса Петрівна, ми доволі гарно ладнали й ніколи не сварились. Та після переїзду свекруха дуже змінилась. Вона вирішила, що краще знає, якою має бути дружина її сина. 

 – Ти зранку йому смаж яєшню з салом. І чай заздалегідь завари, щоб вихолов. 

 Спочатку я мовчала, та згодом почала висловлювати свою думку, часом жартома, а деколи й серйозно. Це страшенно ображало Ларису Петрівну.

 – А Святик полюбляє одягати випрасовані речі.

– То нехай мокрі вбирає, на ньому висохнуть і не треба буде прасувати. 

 – Що ти за дурниці верзеш! Подивись, ходить, наче корова його пережувала.

 – Хто знає, може так і було.

 – Та що з тобою не так? Чи тебе мати не вчила, як треба?

 – Прислугою бути точно не вчила!

Та з кожним днем нам ставало дедалі важче порозумітися. А після того, що сталося нещодавно, я взагалі замислилась про переїзд. Місяць тому я нарешті влаштувалась на гарну роботу. В приватну клініку медсестрою. І мені почали давати нічні зміни. І ось якось я повернулась додому дуже стомлена, поїла і лягла спати. Навіть не чула, коли з роботи повернувся Святослав. Та раптом почула голос Лариси Петрівни:

 – Ти чого спиш? Святик їсти хоче.

 – То най їсть. Там є картопля і відбивні.

 – Ти що? Він сам мусить вечеряти? Без дружини? Де ти таке бачила?

 – Я стомилась!

 – Та хай там що – сім’я має вечеряти за одним столом! Це ж головне! 

 – Це ваше правило, не моє!

Та вона не ніяк не могла заспокоїтись. Стояла наді мною й сварилась. А тоді утнула таке, що взагалі в голові не вкладається. Взяла й вилила мені на голову склянку холодної води. Звісно я встала, але пішла не на кухню до чоловіка, а до шафи – збирати валізу.

 – І куди ти підеш? Кому така потрібна?

– Та кому ви потрібні з цими своїми правилами!

Я поїхала до подруги, а чоловік вслід за мною. Він забрав мене до готелю. Та благає все ж повернутися в дім своєї мами, каже, що нам зараз надто дорого орендувати житло. Утім мені байдуже. Не терпітиму такого більше ні дня. А ви що б сказали на такі претензії свекрухи?

IrynaS