Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • – Що у вас за сім’я, як разом за стіл не сідаєте? – Я й гадки не мала, що свекруха вибухне через таку дрібничку

– Що у вас за сім’я, як разом за стіл не сідаєте? – Я й гадки не мала, що свекруха вибухне через таку дрібничку

Viktor
4 Вересня, 20254 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Що у вас за сім’я, як разом за стіл не сідаєте? – Я й гадки не мала, що свекруха вибухне через таку дрібничку

Коли Святослав запропонував жити з його мамою – я погодилась. Мені завжди подобалась Лариса Петрівна, ми доволі гарно ладнали й ніколи не сварились. Та після переїзду свекруха дуже змінилась. Вона вирішила, що краще знає, якою має бути дружина її сина. 

 – Ти зранку йому смаж яєшню з салом. І чай заздалегідь завари, щоб вихолов. 

 Спочатку я мовчала, та згодом почала висловлювати свою думку, часом жартома, а деколи й серйозно. Це страшенно ображало Ларису Петрівну.

 – А Святик полюбляє одягати випрасовані речі.

– То нехай мокрі вбирає, на ньому висохнуть і не треба буде прасувати. 

 – Що ти за дурниці верзеш! Подивись, ходить, наче корова його пережувала.

 – Хто знає, може так і було.

 – Та що з тобою не так? Чи тебе мати не вчила, як треба?

 – Прислугою бути точно не вчила!

Та з кожним днем нам ставало дедалі важче порозумітися. А після того, що сталося нещодавно, я взагалі замислилась про переїзд. Місяць тому я нарешті влаштувалась на гарну роботу. В приватну клініку медсестрою. І мені почали давати нічні зміни. І ось якось я повернулась додому дуже стомлена, поїла і лягла спати. Навіть не чула, коли з роботи повернувся Святослав. Та раптом почула голос Лариси Петрівни:

 – Ти чого спиш? Святик їсти хоче.

 – То най їсть. Там є картопля і відбивні.

 – Ти що? Він сам мусить вечеряти? Без дружини? Де ти таке бачила?

 – Я стомилась!

 – Та хай там що – сім’я має вечеряти за одним столом! Це ж головне! 

 – Це ваше правило, не моє!

Та вона не ніяк не могла заспокоїтись. Стояла наді мною й сварилась. А тоді утнула таке, що взагалі в голові не вкладається. Взяла й вилила мені на голову склянку холодної води. Звісно я встала, але пішла не на кухню до чоловіка, а до шафи – збирати валізу.

 – І куди ти підеш? Кому така потрібна?

– Та кому ви потрібні з цими своїми правилами!

Я поїхала до подруги, а чоловік вслід за мною. Він забрав мене до готелю. Та благає все ж повернутися в дім своєї мами, каже, що нам зараз надто дорого орендувати житло. Утім мені байдуже. Не терпітиму такого більше ні дня. А ви що б сказали на такі претензії свекрухи?

IrynaS

Навігація записів

Ніколи б не думaла, що опинюсь в центрі сусідських вoєн, та з моїми сусідами так не виходить
Баклажани по-корейськи на зиму. Супер – закуска на будь-який випадок

Related Articles

Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Viktor
25 Грудня, 202525 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Оформляємо салати у квітковому стилі. 10 красивих варіантів

Viktor
20 Грудня, 202520 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Оформляємо салати у квітковому стилі. 10 красивих варіантів

Сирний пляцок з яблуками, дуже смачний

Viktor
20 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Сирний пляцок з яблуками, дуже смачний

Цікаве за сьогодні

  • – Що будете гроші просити? Ото мені зять дістався, біднота! – Донька вибігла, наче її окропом обдали, а сваха зблідла після моїх слів
  • З братом домовились по-чесному поділити батьківський спадок. Але Олег швидко забув про свої обіцянки
  • Онучку не знайдеться у тебе гривень двадцять на хліб?Той простягав йому тремтячу долоню, на якій було трохи копійок.Андрій, порпаючись у кишенях. простягнув старому свій пакет з продуктами.старий вказав рукою на кудлатого невеликого песика, що сидів поруч.
  • – Те, що сьогодні тут з’явилися ви – це таке щастя!..– Дивно. – На обличчі у Тетяни з’явилася недовірлива усмішка. – Ви приходите до мене одна, заявляєте, що ваша дочка – це дочка мого чоловіка, і хочете, щоб я повірила вам на слово? Невже я схожа на таку наївну жінку?
  • ― А що тут ще можна подумати?! Чи ти не придумав гідного пояснення цьому? Тоді у тебе буде на це багато часу, ― Ліза вказала на сумку, що самотньо стояла біля дивана, і судорожно стиснула руки. ― Іди, Артем. Я не хочу тебе більше бачити.
  • Дякую тобі, синочку, за все!— Щоправда, — я, хотіла для тебе невістку симпатичнішу й більш.. Ну та годі…— Та, що є, теж зійде! Зала завмерла. Андрій зблід. Я встала. Повільно, не поспішаючи.— Можна мені теж сказати тост? .. — Олено, сонечко, ти не могла б мені допомогти? — Галина Петрівна дзвонила завжди в найбільш невідповідний момент, ніби відчувала, коли я щойно присіла після роботи. — У мене тут комуналка прийшла, а пенсії до кінця місяця не вистачить. Ти ж знаєш, як зараз усе дорого…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes