Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Шaлeнuй oбмiн! Дoвгo чeкaлu — aвтoбycu нaпoвнeнi НAШИМИ: як тyт нe плaкaтu. Але ви не повірите кого віддали взамін

Шaлeнuй oбмiн! Дoвгo чeкaлu — aвтoбycu нaпoвнeнi НAШИМИ: як тyт нe плaкaтu. Але ви не повірите кого віддали взамін

Viktor
24 Серпня, 202424 Серпня, 2024 Коментарі Вимкнено до Шaлeнuй oбмiн! Дoвгo чeкaлu — aвтoбycu нaпoвнeнi НAШИМИ: як тyт нe плaкaтu. Але ви не повірите кого віддали взамін

Україна та Росія провели обмін полоненими за формулою 115 на 115. Україна повернула оборонців Азовсталі, а Росії віддали строковиків, які потрапили в полон в Курській області.

Як заявили у головному управлінні розвідки (ГУР), “усі врятовані під час 55-го обміну полоненими – це військовослужбовці-строковики”. Це солдати, сержанти та матроси.

Багато з них потрапили в полон в перші місяці повномасштабного вторгнення у 2022 році.

обмін полоненими
Підпис до фото,В Україну повернули 115 військових

Серед звільнених – дев’ятеро незаконно засуджених військових, а також моряки, прикордонники, нацгвардійці з охорони Чорнобильської АЕС та 82 оборонці Маріуполя, з яких пів сотні захищали “Азовсталь”.

обмін строковиками
Підпис до фото,Ці хлопці пробули в полоні більш ніж два роки

Військові, яких вдалося сьогодні звільнити, також брали участь у важких боях за Гостомель і запасний командний пункт генштабу на Київщині, а на Херсонщині – за пропускний пункт “Чонгар” на адміністративному кордоні з окупованим Кримом.

обмін строковиками
Підпис до фото,У цьому обміні тільки строковики

Багато військових, кажуть в ГУР, мають проблеми зі здоров’я через поранення, а також “недотримання Росією норм Міжнародного гуманітарного права у полоні”.

Кого повернули в Росію

Російське міноборони повідомило, що Україна віддала їм 115 строковиків, які потрапили в полон в Курській області.

Україна розпочала операцію в Курській області Росії 6 серпня – тоді, за даними ЗМІ, в полон потрапили сотні російських строковиків.

Як повідомили в російському міноборони – зараз обміняні строковики перебувають на території Білорусі, де їм надають медичну і психологічну допомогу.

Чому строковиків не доставили в Росію – не повідомляється.

“Дякую кожному підрозділу, який поповнює наш обмінний фонд. Це наближає звільнення наших військових, наших цивільних із російського полону”, – привітав президент України Володимир Зеленський обмін полоненими у своїх соцмережах.

Цей обмін, як і попередній, відбувся за посередництва Об’єднаних Арабських Еміратів.

Щօ ви дyмaєтe пpօ цю нօвинy? ✍ Пօдiлiтьcя cвօєю дyмкօю в кօмeнтapяx тa օбгօвօpiть з iншими!

Навігація записів

ЩOЙHO!  Зeлeнcькuй вuйшoв i влynuв!! Пpeзuдeнт пiдпucaв yкaз: Cupcькuй тeпep…
Які красиві: Володимир і Олена Зеленські у стильних вишиванках з’явилися на заходах у День Незалежності

Related Articles

Друзі, сьогодні ми святкуємо не тільки чверть століття нашого шлюбу. Ми святкуємо диво. Через кілька місяців нас стане троє. Марія чекала на аплодисменти. Вона чекала, що хтось підійде і обійме її. Але замість цього вона почула тихий стукіт виделки об тарілку. Це Ганна Степанівна повільно опустила руку. — Ви з глузду з’їхали? — голос матері пролунав на весь зал, холодний і гострий. — Тобі сорок п’ять, Маріє. Тобі про вічне думати час, про здоров’я, а ти вирішила в дитсадок гратися? Хто цю дитину на ноги ставити буде? Андрій? Чи ти в свої шістдесят будеш на батьківських зборах серед двадцятирічних сидіти як бабця? — Мамо, це наше рішення, — спробувала вставити Марія, відчуваючи, як обличчя починає палати. — Це не рішення, це егоїзм! — втрутилася дружина брата Андрія, Світлана. Вона завжди заздрила їхнім статкам. — Ви про дитину подумали? Які ризики в такому віці? Ви хочете народити і покинути його сиротою в підлітковому віці? Це просто безвідповідально

Viktor
28 Квітня, 202628 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Друзі, сьогодні ми святкуємо не тільки чверть століття нашого шлюбу. Ми святкуємо диво. Через кілька місяців нас стане троє. Марія чекала на аплодисменти. Вона чекала, що хтось підійде і обійме її. Але замість цього вона почула тихий стукіт виделки об тарілку. Це Ганна Степанівна повільно опустила руку. — Ви з глузду з’їхали? — голос матері пролунав на весь зал, холодний і гострий. — Тобі сорок п’ять, Маріє. Тобі про вічне думати час, про здоров’я, а ти вирішила в дитсадок гратися? Хто цю дитину на ноги ставити буде? Андрій? Чи ти в свої шістдесят будеш на батьківських зборах серед двадцятирічних сидіти як бабця? — Мамо, це наше рішення, — спробувала вставити Марія, відчуваючи, як обличчя починає палати. — Це не рішення, це егоїзм! — втрутилася дружина брата Андрія, Світлана. Вона завжди заздрила їхнім статкам. — Ви про дитину подумали? Які ризики в такому віці? Ви хочете народити і покинути його сиротою в підлітковому віці? Це просто безвідповідально

Я знаю, що ти мене заблокувала. Але я маю сказати: ти пошкодуєш про це. Усе, що я робив – заради нас. Заради сім’ї

Viktor
28 Квітня, 202628 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я знаю, що ти мене заблокувала. Але я маю сказати: ти пошкодуєш про це. Усе, що я робив – заради нас. Заради сім’ї

— Розумію, що прохання незвичне, — продовжила Віра Олексіївна, помітивши розгубленість невістки. — Але родина має допомагати одне одному в складні часи. Настуся в скрутному становищі, діти потерпають від тісноти, а у вас є можливість подати руку допомоги. — Але чому саме я маю виїжджати? — запитала Оля. — Це ж мій дім.— Люба, ти ж доросла жінка, тобі легше пристосуватись до нових умов, — пояснила свекруха. — А дітям потрібна стабільність, знайоме оточення. До того ж ти весь день на роботі, додому тільки ввечері приходиш. А Насті з малими дім потрібен на цілий день.

Viktor
28 Квітня, 202628 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Розумію, що прохання незвичне, — продовжила Віра Олексіївна, помітивши розгубленість невістки. — Але родина має допомагати одне одному в складні часи. Настуся в скрутному становищі, діти потерпають від тісноти, а у вас є можливість подати руку допомоги. — Але чому саме я маю виїжджати? — запитала Оля. — Це ж мій дім.— Люба, ти ж доросла жінка, тобі легше пристосуватись до нових умов, — пояснила свекруха. — А дітям потрібна стабільність, знайоме оточення. До того ж ти весь день на роботі, додому тільки ввечері приходиш. А Насті з малими дім потрібен на цілий день.

Цікаве за сьогодні

  • Друзі, сьогодні ми святкуємо не тільки чверть століття нашого шлюбу. Ми святкуємо диво. Через кілька місяців нас стане троє. Марія чекала на аплодисменти. Вона чекала, що хтось підійде і обійме її. Але замість цього вона почула тихий стукіт виделки об тарілку. Це Ганна Степанівна повільно опустила руку. — Ви з глузду з’їхали? — голос матері пролунав на весь зал, холодний і гострий. — Тобі сорок п’ять, Маріє. Тобі про вічне думати час, про здоров’я, а ти вирішила в дитсадок гратися? Хто цю дитину на ноги ставити буде? Андрій? Чи ти в свої шістдесят будеш на батьківських зборах серед двадцятирічних сидіти як бабця? — Мамо, це наше рішення, — спробувала вставити Марія, відчуваючи, як обличчя починає палати. — Це не рішення, це егоїзм! — втрутилася дружина брата Андрія, Світлана. Вона завжди заздрила їхнім статкам. — Ви про дитину подумали? Які ризики в такому віці? Ви хочете народити і покинути його сиротою в підлітковому віці? Це просто безвідповідально
  • Я знаю, що ти мене заблокувала. Але я маю сказати: ти пошкодуєш про це. Усе, що я робив – заради нас. Заради сім’ї
  • — Розумію, що прохання незвичне, — продовжила Віра Олексіївна, помітивши розгубленість невістки. — Але родина має допомагати одне одному в складні часи. Настуся в скрутному становищі, діти потерпають від тісноти, а у вас є можливість подати руку допомоги. — Але чому саме я маю виїжджати? — запитала Оля. — Це ж мій дім.— Люба, ти ж доросла жінка, тобі легше пристосуватись до нових умов, — пояснила свекруха. — А дітям потрібна стабільність, знайоме оточення. До того ж ти весь день на роботі, додому тільки ввечері приходиш. А Насті з малими дім потрібен на цілий день.
  • Місяць тому до 56-річної Лідії прийшов свататись сусід. – Ліда, я говорити гарно не вмію. Скажу, як є. Я тебе люблю.
  • – І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати
  • Мене чоловік і такою кохає! — вигукнула я, відчуваючи, як до горла підступає клубок. — Кохає, — спокійно відповіла вона. — Але чи хоче він бачити поруч із собою дружину чи втомлену тітку, яка захекується після першого поверху? Того вечора ми зі злістю з’їли з Сергієм цілу піцу. Я плакала, він заспокоював. Але зерно сумніву вже було посіяне. Я почала помічати, як важко мені зав’язувати шнурки. Як я уникаю дзеркал у повний зріст. Переломний момент стався випадково. Я зустріла Наталю, однокласницю. Ми не бачилися років п’ять. Вона завжди була «в тілі», навіть більшою за мене. Але того дня переді мною стояла жінка з обкладинки. Вона не просто схудла — вона сяяла. Кожна лінія її обличчя була чіткою, очі горіли. Ми розговорилися. Наталя чесно показала фото «до». — Ти знаєш, Оксанко, — сказала вона, — я просто в один день зрозуміла: я не хочу вмирати в 40 років від задишки. Я хочу бачити, як мої діти ростуть, не з вікна квартири, а бігаючи разом з ними в парку. Я прийшла додому і вперше за довгий час роздяглася перед дзеркалом. Я дивилася на себе і не відчувала любові. Тільки жаль і злість. Злість за те, що я дозволила собі стати «невидимкою
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes