Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • СБУ та пoліція зaпобігли тepaкту в Житoмирі: зaтримали пiдлiтка з вuбухiвкою

СБУ та пoліція зaпобігли тepaкту в Житoмирі: зaтримали пiдлiтка з вuбухiвкою

Viktor
28 Лютого, 202528 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до СБУ та пoліція зaпобігли тepaкту в Житoмирі: зaтримали пiдлiтка з вuбухiвкою

Служба безпеки України та Національна поліція затримали підлітка, який на замовлення російських спецслужб готував теракт в одному із найбільш людних місць Житомира – поблизу “Алеї Слави Героям”.

За даними правоохоронців, кілька днів тому у месенджері Telegram фігуранту запропонували винагороду за виконання певних дій. Відповідно до наданих йому інструкцій, юнак придбав у крамницях міста складові елементи та необхідні речовини, після чого виготовив вибуховий пристрій. Надалі хлопець повинен був розмістити його у багатолюдному місці.

 

Удень 28 лютого оперативники кримінальної поліції Житомирщини спільно зі співробітниками УСБУ затримали хлопця, який прямував до місця підриву.

 

У нього в наплічнику виявили саморобний вибуховий пристрій, тож поліцейські вибухотехніки безпечно вилучили та знешкодили його.

Серед складових були виявлені вражаючі елементи та мобільні телефони, за допомогою яких мав проводитися відеоконтроль та дистанційна активація вибухівки. Ймовірно, хлопець також став би жертвою підриву.

 

Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повідомляють в ОГП.

Дослівно СБУ: “…російська спецслужба сподівалася досягнути дві цілі: вчинити кривавий теракт із великою кількістю жертв, а також ліквідувати свого агента, як “зайвого свідка”.

Контррозвідка СБУ завчасно викрила ворожий задум і затримала виконавця “на гарячому”, коли юнак підходив до місця спланованого теракту.

За даними слідства, школяр сам виготовив СВП за інструкцією від російського куратора. Для маскування вибухівки він поклав її у каструлю, а для підсилення уражаючої дії – додатково начинив вибухівку залізними шурупами.

Потім юнак замість школи виїхав на таксі до Житомира для підготовки теракту.

Протягом всієї дороги до центральної алеї агент перебував на постійному зв’язку з російським спецслужбістом.

Після отримання “звіту” про прибуття до пункту призначення окупанти мали активувати СВП за допомогою виклику на мобільний телефон, який був під’єднаний до вибухівки.

Утім, завдяки діям правоохоронців на випередження, трагедії вдалося запобігти”.

Джерело

Навігація записів

На Сyмщині 23-річний хлoпець рoзпилив гaз в oбличчя прaцівнику TЦК: йoму зaгрoжує 5 років в’язниці
Вiдбулacя cупepeчкa мiж Зeлeнcьким тa Тpaмпoм з Вeнcoм: “Я нe пpиїxaв cюди в кapти гpaти!”

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • — Тримай, це тобі на перший час, а далі давай сама, сама, — Роман поклав на тумбочку кілька купюр і почав складати свої речі у велику сумку. Куртку одягнув, хоч і було вже тепло. Просто вона в сумку вже не влізла, і не дивлячись попрощався. — Ну бувай, бувай…
  • Тату, а я сьогодні допомогла врятувати кошеня… Його покинули біля закинутої будівлі. Ми зі Степаном з сусіднього під’їзду віднесли його до ветеринара. Андрій навіть не відірвав погляду від фінансової аналітики в газеті. — Це добре, Таню. Благородно. Але краще б ти підтягнула англійську або економіку. На доброті та кошенятах капітал не побудуєш, а в нашому світі без нього ти пропадеш. Бери приклад із сестри. Тетянка опустила очі до тарілки, ковтаючи клубок у горлі. Оксана бачила, як у серці меншої доньки по краплині збирається гіркота. Вона намагалася компенсувати це своєю любов’ю, але авторитет батька для дівчаток був незаперечним. Вікторія ж, відчуваючи повну підтримку Андрія, почала ставитися до сестри з легкою зневагою, яка з часом переросла в зарозумілість
  • – Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але в ньому чулася холод і втома, ніби всі почуття вимерзли за довгі роки мовчазних вечорів і невисловлених образ. Він стояв біля вікна, дивлячись на сіре листопадове небо, затягнуте суцільною пеленою хмар, і Женя раптом зрозуміла – все. Абсолютно все.
  • – А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?
  • Таємниця почала тиснути. Ми не могли просто прийти і сказати: «Мамо, ми бачили, як ти ридаєш». Це було б вторгненням гіршим, ніж підглядання. Ми почали шукати ключі. Женя почастішав із дзвінками, почав м’яко розпитувати про справи, про здоров’я. Вона віджартовувалася: «Все гаразд, синку. Скоро весна, ха ндра мине». Якось, гортаючи її сторінку в соцмережі, я натрапила на коментар під старою фотографією
  • – Добре. Я знала, що ви схвалите. Вчора вже звільнила. Разом із вашим чоловіком. Але вона ще не знає, вихідний брала. Зараз повідомимо. – Як же я вас люблю, Лідо Василівно. За годину до кабінету забіг Андрій.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes