Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Рятував пoраненого побратима: на Донеччині загuнув старший сержант Рoмaн Ваcилів з Прикарпаття.

Рятував пoраненого побратима: на Донеччині загuнув старший сержант Рoмaн Ваcилів з Прикарпаття.

Viktor
9 Листопада, 20259 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Рятував пoраненого побратима: на Донеччині загuнув старший сержант Рoмaн Ваcилів з Прикарпаття.

На кривавій війні з окупантом щоденно гинуть найкращі українські сини. Цього разу сумна звістка прийшла на Прикарпаття, у Богородчанську громаду.

На Донеччині загинув командир відділення взводу забезпечення медичної роти 10 ОГШБр Роман Василів. Про це повідомив селищний голова Богородчан Ростислав Заремба.

Рятував пораненого побратима: на Донеччині загинув старший сержант Роман Василів з Прикарпаття. Фото

Він зазначив, що загиблий був надзвичайно відважним і настільки ж скромним. Роман Василів був відзначений багатьма нагородами, зокрема Золотим Хрестом ЗСУ і Хрестом Сухопутних військ.

“Шановна громадо, богородчанці! Повідомляти про втрати у лавах наших захисників завжди важко. Але ще важче, коли отримуєш повідомлення про людину, яку знаєш особисто. Яка виросла поруч у твоєму місті. Яка змогла повністю змінити своє життя і стати гордістю для своєї матері, своєї родини та нашої громади. А тим більше якщо ще 10 днів тому у Словʼянську мав можливість з ним жартувати та говорити про плани на майбутнє. Але правда невмолима”, – йдеться в повідомленні.

Рятував пораненого побратима: на Донеччині загинув старший сержант Роман Василів з Прикарпаття. Фото

Василів Роман Євгенович захищав Вітчизну з перших днів ворожого нападу у лютому 2022 року і не раз витягував поранених побратимів з самого пекла. Під час виконання одного з таких завдань 5 листопада 2025 року він загинув біля села Рай-Олександрівка Краматорського району Донецької області.

Наголошується, що бійцям вдалося провести небезпечну операцію з евакуації тіла полеглого побратима.

“Вічна памʼять і вічна слава полеглому захиснику України! Про час зустрічі Героя повідомимо додатково. Слава Україні!” – резюмували сумну звістку у громаді.

Джерело

Навігація записів

Понад 50 приміських поїздів на Харківщині 9 листопада не вийдуть на маршрути: перелік
У Вoронeжі після атаки сeрйозно пoшкоджено ТЕЦ, у місті перебої зі світлом.

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Якби ж вона по-людськи пояснила, що чекає нас раніше і розраховує на поміч — ми б прийшли. А так усе виглядало як підступна пастка. І я в неї втрапила обома ногами. Але це були ще квіточки. Свекруха, гордо розправивши плечі, завела свою улюблену платівку — про те, яка вона незамінна бджілка і на роботі, і вдома.
  • — Мамо, ми завтра їдемо до Європи. Я вже продала твою дачу біля моря і татову машину.. А потім додала таким рівним голосом, ніби йшлося про старий сервант:— Я залишу тобі тридцять відсотків. На якийсь час вистачить.Я лише усміхнулася.— Розумію… — Але ти забула одну річ.
  • Максим розцінив моє мовчання по-своєму. Він вирішив, що я пригнічена його пишністю. Він нахилився вперед, обдавши мене хвилею важкого, задушливого парфуму, і з переможною усмішкою вимовив ту саму фразу…
  • Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам!
  • Я відкрила стрічку в соціальній мережі й одразу натрапила на пост..Індійський океан, білосніжний пісок, засмаглі ноги на фоні бунгало. Під фото написано: «Нарешті я дозволила собі дихати на повні груди. Я це заслужила». Авторка знімка — та сама, що три дні тому у голосовому повідомленні жалілася мені, що не знає, чим платити за комуналку, а її кіт, здається, захворів, але візит до ветеринара — це занадто дорого.
  • Мамо, ви вже не в тому віці, щоб самій господарювати у трикімнатній квартирі, де на кожному кроці — спогади, що тиснуть на серце. Степан стояв посеред вітальні, старанно уникаючи погляду матері. Він розглядав візерунок на старому паркеті, який колись сам допомагав батькові вкладати. Його дружина, Вікторія, з надмірним завзяттям протирала фоторамки на комоді. Її рухи були різкими, впевненими, наче вона вже подумки переставляла тут меблі або виносила їх на смітник. — Ми все вирішили, — продовжував син, нарешті піднявши очі, але дивлячись кудись повз Анну Петрівну. — У селі повітря чисте, тиша. Батьківська хата ще міцна, ми її трохи підлатаємо, дах перекриємо. Тобі там буде спокійніше, ніж у цьому галасливому місті, де під вікнами постійно сигналять машини. Анна Петрівна, якій нещодавно виповнилося сімдесят три, відчула, як у грудях стає холодно й порожньо
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes