Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
От докінчимо із будівництвом хати і повезу я тебе, Марієчко, на відпочинок. Та згас чоловік, як та свічка

От докінчимо із будівництвом хати і повезу я тебе, Марієчко, на відпочинок. Та згас чоловік, як та свічка

Viktor
7 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до От докінчимо із будівництвом хати і повезу я тебе, Марієчко, на відпочинок. Та згас чоловік, як та свічка

Ще ніколи Марія не відчувала себе такою самотньою. І наче велика рідня є у неї, та й, зрештою, сім’я. Щоправда,…

Катя вийшла з роботи, але додому їй не хотілося йти. Вона пройшла кілька метрів і сіла на лавку у невеликому сквері.

Катя вийшла з роботи, але додому їй не хотілося йти. Вона пройшла кілька метрів і сіла на лавку у невеликому сквері.

Viktor
7 Травня, 20267 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Катя вийшла з роботи, але додому їй не хотілося йти. Вона пройшла кілька метрів і сіла на лавку у невеликому сквері.

Катя вийшла з роботи, але додому їй не хотілося йти. Вона пройшла кілька метрів і сіла на лавку у невеликому…

— Просто приїхали! — сестра по-господарськи вмостилася на гойдалці, яку я купила минулого місяця. — До рідної сестри вже й заїхати не можна? Батьки дзвонили, сказали, ти тут райський сад влаштувала. Ось, привезла племінників на свіже повітря. — Свіже повітря — це чудово. Але ти пам’ятаєш, що відмовилася від цієї дачі? — Ой, ну почалося… — Надя махнула рукою. — Хто знає, що я сказала два роки тому. Це ж батьківський дім, наше спільне гніздо.

— Просто приїхали! — сестра по-господарськи вмостилася на гойдалці, яку я купила минулого місяця. — До рідної сестри вже й заїхати не можна? Батьки дзвонили, сказали, ти тут райський сад влаштувала. Ось, привезла племінників на свіже повітря. — Свіже повітря — це чудово. Але ти пам’ятаєш, що відмовилася від цієї дачі? — Ой, ну почалося… — Надя махнула рукою. — Хто знає, що я сказала два роки тому. Це ж батьківський дім, наше спільне гніздо.

Viktor
7 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Просто приїхали! — сестра по-господарськи вмостилася на гойдалці, яку я купила минулого місяця. — До рідної сестри вже й заїхати не можна? Батьки дзвонили, сказали, ти тут райський сад влаштувала. Ось, привезла племінників на свіже повітря. — Свіже повітря — це чудово. Але ти пам’ятаєш, що відмовилася від цієї дачі? — Ой, ну почалося… — Надя махнула рукою. — Хто знає, що я сказала два роки тому. Це ж батьківський дім, наше спільне гніздо.

— Варя, ти з глузду з’їхала, віддавати за цей сарай свої останні заощадження? — Надія з презирством відсунула носком туфлі…

– Ви не отримаєте за неї жодної гривні! – Аліна дивилася прямо на нього. – Це каблучка мого батька. Моя молодша сестра Юля поцупила її, щоб сплатити собі губиUncategorized– Ви не отримаєте за неї жодної гривні! – Аліна дивилася прямо на нього. – Це каблучка мого батька. Моя молодша сестра Юля поцупила її, щоб сплатити собі губи

– Ви не отримаєте за неї жодної гривні! – Аліна дивилася прямо на нього. – Це каблучка мого батька. Моя молодша сестра Юля поцупила її, щоб сплатити собі губиUncategorized– Ви не отримаєте за неї жодної гривні! – Аліна дивилася прямо на нього. – Це каблучка мого батька. Моя молодша сестра Юля поцупила її, щоб сплатити собі губи

Viktor
7 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ви не отримаєте за неї жодної гривні! – Аліна дивилася прямо на нього. – Це каблучка мого батька. Моя молодша сестра Юля поцупила її, щоб сплатити собі губиUncategorized– Ви не отримаєте за неї жодної гривні! – Аліна дивилася прямо на нього. – Це каблучка мого батька. Моя молодша сестра Юля поцупила її, щоб сплатити собі губи

Аліна до болю вдавила пальці в екран смартфона. Серед десятків оголошень про продаж старої техніки та поношеного одягу яскраво виділялася…

Я більше не злюся. Я просто зробила висновки. У вас є своя земля — ось на ній і тренуйтеся у майстерності володіння лопатою. А мій город тепер — зона, закрита для відвідувань

Я більше не злюся. Я просто зробила висновки. У вас є своя земля — ось на ній і тренуйтеся у майстерності володіння лопатою. А мій город тепер — зона, закрита для відвідувань

Viktor
6 Травня, 20266 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я більше не злюся. Я просто зробила висновки. У вас є своя земля — ось на ній і тренуйтеся у майстерності володіння лопатою. А мій город тепер — зона, закрита для відвідувань

— Іване, ти зараз серйозно хочеш сказати, що мій кущ елітної чорної смородини «переїхав» до вас на ділянку з власної…

– Їй вісімнадцять два місяці тому виповнилося, вважає себе дорослою, – Ірина прибрала телефон, – думає, батьки їй не указ. Знаєте, кажуть, що народжені у травні вередливі, ось тут я не погоджуся. Ось моя тітка… Нінна знову не слухала її. Як просто все виявилось! Навіть дуже просто. Таких випадків тисячі, заможні чоловіки захоплюються молоденькими дівчатами, нікого цим не здивувати.

– Їй вісімнадцять два місяці тому виповнилося, вважає себе дорослою, – Ірина прибрала телефон, – думає, батьки їй не указ. Знаєте, кажуть, що народжені у травні вередливі, ось тут я не погоджуся. Ось моя тітка… Нінна знову не слухала її. Як просто все виявилось! Навіть дуже просто. Таких випадків тисячі, заможні чоловіки захоплюються молоденькими дівчатами, нікого цим не здивувати.

Viktor
6 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Їй вісімнадцять два місяці тому виповнилося, вважає себе дорослою, – Ірина прибрала телефон, – думає, батьки їй не указ. Знаєте, кажуть, що народжені у травні вередливі, ось тут я не погоджуся. Ось моя тітка… Нінна знову не слухала її. Як просто все виявилось! Навіть дуже просто. Таких випадків тисячі, заможні чоловіки захоплюються молоденькими дівчатами, нікого цим не здивувати.

Ніна прокинулася о восьмій ранку. Вчора до півночі вони з друзями відзначали ювілей її чоловіка Бориса. П’ятдесят років – солідна…

Дзвінок від матері пролунав не вчасно: Ганна збиралася на роботу і шукала у шафі білу блузку.

Дзвінок від матері пролунав не вчасно: Ганна збиралася на роботу і шукала у шафі білу блузку.

Viktor
6 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Дзвінок від матері пролунав не вчасно: Ганна збиралася на роботу і шукала у шафі білу блузку.

Дзвінок від матері пролунав не вчасно: Ганна збиралася на роботу і шукала у шафі білу блузку. – Так, мамо, слухаю…

Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири

Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири

Viktor
6 Травня, 20266 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири

— Дарія, ми вже під дверима, відчиняй, бо на коридорі протяги, ще не вистачало застудитися перед поїздкою! Голос Олени Сергіївни…

Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.

Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.

Viktor
6 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.

Коли Олені виповнилося двадцять, вона думала, що знає про себе все важливе: хто дав їй життя, хто її виховав і…

Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.

Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.

Viktor
6 Травня, 20266 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.

Світлана помітила, що Ігор одягнув свою найкращу сорочку — ту саму, кремову, яку купували разом минулого року на його день…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes