Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЦІКАВО
  • Останнім часом стала часто купувати пекінську капусту. Показую, яку смакоту з неї готую!

Останнім часом стала часто купувати пекінську капусту. Показую, яку смакоту з неї готую!

admin
19 Квітня, 202119 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до Останнім часом стала часто купувати пекінську капусту. Показую, яку смакоту з неї готую!

Це проста, швидка і легка страва, яка допомагає урізноманітнити ваш домашнє меню і здивувати всіх таким оригінальним смаком. Я подаю цей гарнір з м’ясними та рибними стравами, виходить ідеальне поєднання.

Для приготування вам будуть потрібні такі інгредієнти:

  • капуста пекінська, 1 шт;
  • яйця, 2 шт;
  • сіль і спеції, суміш перців.

Процес приготування

Капусту очищаємо від верхнього листя.

Беремо шпажки для шашлику і протикаємо наскрізь капусту так, щоб між шпажками залишалася відстань близько 3 – 5 см.

Тепер беремо гострий ніж і ріжемо капусту на стейки так, щоб кожен був нанизаний на шпажку.

Порада: шпажки просто допомагають стейку залишатися цілим і позбавляють вас від незручність від того, що капуста буде розпадатися при обсмажуванні.

Для кляру відокремлюємо білки від жовтків.

Білки солимо за смаком і збиваємо до відносно стійкої піни, але без старанності, тут не потрібно стійких піків.

Тепер вводимо по одному жовтки і збиваємо.

Всипаємо всі спеції, додаємо трави.

Занурюємо в кляр кожен шматочок і обсмажуємо на розігрітій олії з двох сторін.

Коли будете викладати на блюдо стейки, прибирайте шпажки – скибочки вже «схоплені» скоринкою і не будуть розпадатися.

Посипаємо подрібненим часником і зеленню, подаємо з різними соусами.

Джерело

Навігація записів

Ця страва готується швидко і на простій сковорідці! Рецепт досить цікавий і відмінно підійде для щоденного меню!
По-перше, це красиво! Російським дипломатам в Чехії вказали на двері. Нexaй щacтить!

Related Articles

Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Viktor
4 Травня, 20254 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Цікаве за сьогодні

  • Буду ставитися до свекрухи так, як вона до мене! — вирішила я. Це сталося на дні народження мого сина, яке перетворилося на черговий сеанс приниження мене. Навіть заради свята свого онука свекруха не могла потерпіти і помовчати… Я дочекалася чергової образи, замаскованої під похвалу, і зрозуміла, що з мене досить. Зараз моя свекруха отримає по заслугах. — Галино Петрівно, який чудовий салат ви принесли, просто пальчики оближеш, ви не поділитеся рецептом?
  • – Це так не вирішується. Можливо, у нас буде ще дитина, але пізніше. Я ще не відновилася, та й Вірочка надто маленька. Мені потрібні сили, щоб стежити за нею. А якщо я буду з животиком, то хто з донькою сидітиме? Твоя мама чи моя? Вони обидві працюють, забув? На няньку у нас грошей немає. Денис нахмурився, мабуть, такі думки не відвідували його голову.
  • – Я своє не віддам. Двадцять років – це моє, розумієш? Двадцять років… А ти… ти просто зіскочила на чужий поїзд. Але це не твій маршрут. Не твоя станція
  • – Я поїду до батьків на тиждень. Чоловік навіть не запитав, чому. Лише знизав плечима: – Як хочеш. Я не тримаю. Вона поїхала. І не повернулась за тиждень. І не за два. Василь не скучав, але він почав помічати, що хата порожня. Що чай сам не заварюється. Що сорочки лежать брудні. Що тиша ріже вуха.  Василь уперше в житті прибирав сам, варив щось примітивне, пробував полагодити праску. А ще – сидів на лавці й мовчки дивився на захід сонця. І згадував
  • Тісто вона замішувала з вечора. Руки рухалися звично, майже без участі голови – голова була зайнята іншим, прокручувала давню розмову, яка ніяк не хотіла вивітрюватися з пам’яті.
  • Вийдеш за мене, Настю? Я не обіцяю золотих гір, але обіцяю, що ніколи не зраджу. Весілля було скромним, сільським. Було багато сміху, пісень і справжніх людей. Петро вперше за довгі роки танцював, а Марія сяяла від щастя. Минуло ще п’ять років. Полінка вже підросла, стала помічницею по господарству. У Андрія з Настею народився ще й синок, маленький Павлик. Жили дружно, працювали, відбудували стару хату, зробивши її сучасною та затишною. Був теплий травневий вечір. Сім’я зібралася на подвір’ї святкувати день народження Полінки. Андрій розпалював мангал, діти бігали навколо пса, Марія з Настею виносили на стіл салати. Раптом біля воріт зупинилася машина. Не та стара модель, до яких звикло село, а новенька, дорога іномарка. З неї вийшов чоловік. Він виглядав втомленим, з передчасною сивиною на скронях і в дорогому, але пом’ятому костюмі
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes