Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Окyпaнти атaкyють Бaхмут з боку Попaсної, тривали бої біля Білoгоpівки і Лисичaнського НПЗ – Гaйдaй

Окyпaнти атaкyють Бaхмут з боку Попaсної, тривали бої біля Білoгоpівки і Лисичaнського НПЗ – Гaйдaй

admin
13 Серпня, 202213 Серпня, 2022 Коментарі Вимкнено до Окyпaнти атaкyють Бaхмут з боку Попaсної, тривали бої біля Білoгоpівки і Лисичaнського НПЗ – Гaйдaй

Російські військові атакують Бахмут з боку Попасної, тривали бої поблизу Білогорівки та Лисичанського НПЗ.

Джерело: голова Луганської обласної військової адміністрації Гайдай Сергій у Telegram

Пряма мова Гайдая: “Ворог випалює землю на в’їздах у Луганську область, бо не може подолати ці декілька кілометрів. Окупанти годинами відпрацьовують артилерією, а потім штурмують із декількох сторін одразу.

12 серпня вони спробували атакувати в районах Лисичанського НПЗ та Білогорівки, але розвідка боєм завершилася черговим відступом. Намагалися просунутися з боку Попасної в напрямок Бахмута”. 

 

ФОТО З TELEGRAM ГАЙДАЯ

Деталі: Близько десяти разів загарбники кидалися у розвідку, втім українські воїни завдали вогневого ураження та знешкодили ворога, який просувався за цими напрямками.

Упродовж доби поблизу 9 населених пунктів росіяни наносили авіаудари. 

 

ФОТО З TELEGRAM ГАЙДАЯ 

Лише за минулу ніч випустили три ракети, чотири рази застосовували реактивну та ствольну артилерію,  двічі – міномети. Двічі захисники відбили танкові наступи ворога.

За словами Гайдая, у захоплених містах ворог вдається до нових методів мобілізації – в обмін на харчі у літніх людей збирає інформацію про чоловіків.

Загарбники під час обходів багатоповерхівок втираються в довіру до літніх людей, пропонують їм невеличкі суми грошей або харчі в обмін на інформацію про чоловіків призовного віку.

Після цього росіяни залишають на чергування біля закритих під’їздів військових, які чекають, що хтось із мешканців чоловічої статі або вийде, або спробує повернутися додому. 

Гайдай зазначив, що більшість із тих, хто займається примусовим призовом, ходять по містах виключно у балаклавах, щоб їх не впізнали сусіди та знайомі, на яких вони полюють.

Навігація записів

Мocти в Хeрсонcькій області не прuдатні для переправu військoвої тeхнікu, вuтрuвалість окyпaційнuх сuл залежатuме від їхніх зaпaсів на західнoму березі Днiпpа, – бpuтaнська розвідкa
У Рoсії бaтьки oкyпaнта похoрoнили чуже тіло, щоб отримaти за синa “грoбoві”: повeртати його з полoну не хочyть

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • – А ти б у іншу спальню переїхав, синку. У вас чудова трикімнатна квартира! Ти не розумієш, чи що, що для тебе це навіть зручніше? Сам подумай, якщо ти в одній спальні з дитиною спатимеш, то малюк галасуватиме в тебе над вухом, а, якщо ти зробиш так, як я пропоную, він галасуватиме вже в іншій кімнаті. А це для твоїх нервів набагато краще. – Точно, мамо, ти маєш рацію. Але ось ліжечко Марина все одно купувати збереться, я навіть не сумніваюся!
  • — Припини грати роль дипломата. Вибери, нарешті, сторону. Або ти зі мною — і ми вдвох будуємо наше життя. Або ти з мамою і Павлом — і тоді будуйте що та як хочете. Тільки без мене. Я не збираюся жити під диктовку «рідних». — Ти ставиш ультиматум? — Ні, Діма. Це не ультиматум. Це мої межі. І я більше не дозволю їх порушувати.
  • У наступні дні подругам було не до розмов. Треба було переробити купу справ, і хоч усю підготовку до весілля взяли на себе родичі нареченого, Катерина з Анастасією теж критилися всі дні. Фотосесія, візажист, вибір атрибутів для весілля – все це потребувало чимало сил та часу. Настав момент урочистостей. 
  • Слова, які Іван Петрович щойно промовив, ніяк не вкладалися Тані в голові.— Ви, мабуть, жартуєте…— Ні, не жартую. Але даю тобі час подумати. Тому що пропозиція справді не з тих, що роблять щодня. Я навіть здогадуюсь, про що ти зараз думаєш. Зваж усе, обміркуй як слід — приїду через тиждень.В цей момент я прийняла рішення…Яке рва зило його
  • Вона роками бачила уві сні незнайому жінку і стару кав’ярню, а прокинувшись — забувала. Але одного разу, ховаючись від дощу, Віра штовхає двері саме туди де пахло корицею і дитинством, а незнайома жінка за стійкою .. Ось тут вона і все зрозуміла..І це назавжди змінило її життя.
  • Цього не може бути… — прошепотіла вона. — Мені сорок. У мене син — дорослий хлопець. Які діти? Вона вийшла з ванної і сіла на ліжко. У голові був справжній хаос. Кредит за машину ще не виплачений. Навчання сина коштує чимало. Квартира невелика. А головне — батько дитини десь там, у великому місті, і він навіть не знає про її існування. Марина була людиною віруючою. Для неї питання “залишати чи ні” не стояло в принципі. Дитина — це дар, навіть якщо він здається зараз абсолютно несвоєчасним. Але страх перед майбутнім сковував усе тіло. — Що скажуть сусіди? Що скаже син? — ці думки гризли її зсередини. — “Стара дурепа”, скажуть. “На старості років принесла в подолі”. Цілий тиждень вона ходила як у тумані. А потім зрозуміла: вона повинна знайти Бориса. Не для того, щоб вимагати грошей чи допомоги, а просто тому, що він має право знати. Знайти людину в обласному центрі — завдання не з легких, якщо в тебе немає спільних друзів у соцмережах. Марина почала діяти через колишніх колег. — Слухай, Олю, — запитала вона знайому з відділу кадрів. — Ти не знаєш, куди Борис перейшов після нашого проєкту
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes