Одесит: “Їдемо з дитиною в тролейбусі. Навпроти сидить жінка, років 70. В одну із пауз каже: – Молодиє люді, я ізвіняюсь, но ви так красіво разговаріваєтє на yкрAінском, что я аж заслушиваюсь..”

Коментарі Вимкнено до Одесит: “Їдемо з дитиною в тролейбусі. Навпроти сидить жінка, років 70. В одну із пауз каже: – Молодиє люді, я ізвіняюсь, но ви так красіво разговаріваєтє на yкрAінском, что я аж заслушиваюсь..”

Їдемо з Назаром в тролейбусі. Навпроти сидить жінка. На вигляд років сімдесят. Слухає наші розмови. В одну із пауз каже:

– Молодиє люді, я ізвіняюсь, но ви так красіво разговаріваєтє на укрАінском, что я аж заслушиваюсь.

– Це природньо, ми ж українці.

– А ви ж откуда самі будете?

– З Одеси.

Пауза.

– Не поняла. Хто, маленький родився в Одєсі?

– Ні. І я, і він.

– Да развє ж таке буває?

– Ну як бачите, буває.

– Нє, слухайте, це так гарно… Я просто нє можу вас нє отблагодарити, от беріть…

Дістає з корзини абрикоси і яблука. Складає в пакет.

– Та не треба, в нас усе це є.

– Беріть, я настаіваю! Мені стільки не надо, в мене на дачі много всьогО.

– Ну добре, дякуємо.

– Ви понімаєте, я за полвіка в Одесі вже і мову свою підзабула, нормально говорить уже не можу, а тут ви… і ще кажете, що мєсні… так приятно.

– Нам теж…

Сергій Бригар

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!