Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Обгoрілі консерви та дiрка в даху: Російські війcька вдарили по складу прoдуктів ВПП ООН у Дніпрі. Фото

Обгoрілі консерви та дiрка в даху: Російські війcька вдарили по складу прoдуктів ВПП ООН у Дніпрі. Фото

Viktor
20 Листопада, 202520 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Обгoрілі консерви та дiрка в даху: Російські війcька вдарили по складу прoдуктів ВПП ООН у Дніпрі. Фото

Російська атака ввечері 19 листопада пошкодила склад продуктів Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП ООН). Йдеться про місто Дніпро. Збитки ще оцінюють.

Про це повідомило “Суспільне“.“Унаслідок російської атаки БпЛА ввечері 19 листопада по Дніпру пошкоджень зазнав склад харчової продукції Всесвітньої продовольчої програми ООН”, – йдеться в повідомленні.

На опублікованих журналістами фото видно масштабні пошкодження складського приміщення. Один зі знімків чітко показує великий отвір у даху:

Пошкодження складського приміщення.

Велика кількість зіпсованої продукції лежить на підлозі упереміш зі сміттям і, ймовірно, залишками конструкцій. Зокрема, видно розкурочені та обгорілі банки консервів:

Знищені продукти

Також на фото потрапили порвані мішки з макаронними виробами.

Пошкоджені мішки з макаронами
Пошкоджені мішки з макаронами

На деяких фотографіях видно штабелі мішків, які частково вціліли, але їжа в них може бути вже непридатною до вживання. У приміщенні також уже займалися прибиранням і оцінкою пошкоджень:

Стелажі на атакованому складі

Всесвітня продовольча програма (ВПП) ООН в Україні є ключовим елементом міжнародної гуманітарної підтримки, спрямованої на подолання продовольчої кризи, спричиненої повномасштабною агресією РФ. ВПП ООН в Україні здійснює роботу в кількох напрямках:

  • надання продовольчих наборів, готових до вживання пайків і грошової допомоги найуразливішим категоріям населення, особливо в прифронтових районах (Чернігівська, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Херсонська, Луганська, Миколаївська, Запорізька та Сумська області);
  • додаткові грошові виплати у співпраці з Міністерством соціальної політики та Пенсійним фондом для пенсіонерів, осіб без права на пенсію та осіб з інвалідністю, які проживають у зонах активних або можливих бойових дій і отримують менше 3250 грн на місяць;
  • сприяння процесу розмінування сільськогосподарських угідь;
  • підтримка програми шкільного харчування в Україні, зокрема у 2024-2025 навчальному році заплановано підтримку для 180 тис. учнів у 1700 школах;
  • підтримка експортного потенціалу України в постачанні сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки;
  • закупівля продовольства для своїх операцій безпосередньо в українських виробників (близько 82% продовольчої допомоги), що сприяє підтримці національної економіки

Навігація записів

Пиріжки з капустою і яйцем на швидку руку
Дoпомагав війcьковим втікaти з частин: на Сумщині затримали колишнього oчільника TЦК

Related Articles

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо! – Олена стояла посеред вітальні, схрестивши руки на грудях

Viktor
23 Січня, 202623 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо! – Олена стояла посеред вітальні, схрестивши руки на грудях

Цікаве за сьогодні

  • – Я йду від тебе, Ромо – сказала вона і продовжила бризкатися духами. – Тобто, як іду? До кого? Куди? – До іншого чоловіка. Чи ти думав, що я вічно буду твої витівки терпіти? Хочу – ночую, хочу – не ночую. Такого я не терпітиму!
  • – А даремно. Такі речі не можна забувати. Такі спогади зігрівають душу – в моменти, коли буває погано. А пам’ятаєш, як вона хвилювалася на розписі в РАЦСі? Я тоді дивилася на неї і думала: – Боже, вона ж зовсім дитина. І ти теж хвилювався. У тебе тремтіли руки, коли ти одягав їй обручку на палець. До речі, а де твоя обручка?
  • Усе, Мар’яно! Це кінець! — Світлана влетіла в коридор і впала на новий диван. — Я подаю на розлучення. Не можу більше жити з ним! — Світлано, обережніше, диван світлий. Що знову сталося? Андрій знову затримався на роботі? — Ой, Мар’яно, от не починай! Тобі б лише про свої меблі думати! У мене життя руйнується, а ти про плями! У тебе завжди все так: квартира в новобудові, підвищення, ідеальний чоловік. А на мене тобі просто начхати! — Я не байдужа, Світлано. Просто ми з Олегом два роки відкладали кожну гривню на це житло. Мені воно дороге. То що Андрій? — Та що Андрій! Уяви собі, я вчора просто заскочила до дівчат у кафе після зміни. Мала право розслабитися? Приходжу о десятій, а він влаштовує сцену, розпитує все: де я була, чому діти не нагодовані, чому в хаті безлад. Уявляєш? Називає мене безвідповідальною! А потім ще й тебе в приклад ставить. Мовляв, глянь на Мар’янку: вона і проєкти в IT закриває, і вдома в неї все блищить, і Олег завжди задоволений. Терпіти цього не можу
  • – Лідія Федорівно, я одружена з вашим сином вже дев’ять років. Перші три роки я вітала вас і дарувала подарунки і на Новий рік, і на 8 березня, і на день народження. Ви не привітали мене жодного разу. Та й я перестала. Пам’ятається, це вас раніше не дивувало. Що ж трапилося сьогодні?
  • Яка кішка? Ти ж знаєш, що я не терплю тварин у будинку. Нехай вона хоч тричі улюблениця твого батька! Ні, ні і ще раз ні
  • Навіщо ти це робиш? — тихо запитала Дарина. — Твої друзі зараз у кафе, обговорюють випускний. А ти тягнеш картоплю для дівчини, з якою тобі навіть соромно буде показатися на очі матері. Павло зупинився. Він поставив пакети на сніг і взяв її руки у свої. Вони були холодними, попри теплі рукавички. — Дарино, послухай мене. Мені байдуже до кафе. Мені байдуже, що скажуть інші. Коли я поруч із тобою, я відчуваю, що я справжній. Не проект батьків, не «перспективний хлопець», а просто людина. — Твоя мати мене зненавидить, — прошепотіла вона, опустивши очі. — Вона просто тебе не знає. Коли дізнається — зрозуміє. Але Ірина Сергіївна не збиралася нічого розуміти. Того вечора, коли Павло повернувся додому пізніше звичайного, на кухні на нього чекав допит
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes