Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Пиріжки з капустою і яйцем на швидку руку

Пиріжки з капустою і яйцем на швидку руку

Viktor
20 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Пиріжки з капустою і яйцем на швидку руку

Тісто для цих пиріжків готується без дріжджів, використовуємо кефір.

Відмінні пиріжки зі смачною начинкою і ніжним тестом.

Тісто універсальне, можна приготувати з будь-якою начинкою.

Начинка дуже добре пропікається, тісто тонке, сильно не просочує масло. Тому пиріжки не жирний.

Рецепт простий і легкий, продукти не дорогі. Рекомендую.

інгредієнти

тісто:

  • Борошно пшеничне – 400 г
  • Кефір – 250 мл
  • Яєчний жовток – 1 шт.
  • Сметана – 2 ст. ложки
  • Рослинна олія – ​​1 ст. ложка
  • Цукор – 1 ст. ложка
  • Сода – 1/2 ч. Ложки
  • Сіль – 1 ч. Ложка

начинка:

  • Ріпчасту цибулю – 1 шт.
  • Яйця відварні – 2 шт.
  • Капуста білокачанна – 300 г
  • Олія – ​​3 ст. ложки
  • Сіль і перець – за смаком

Для смаження:

  • Рослинна олія

Рецепт приготування

Тісто у нас готується швидко, тому, спочатку приготуємо начинку.

Відварюємо яйця, охолоджуємо і очищаємо від шкаралупи.

Поки варяться яйця, приготуємо овочі.

Ріпчасту цибулю нарізаємо дрібними кубиками.

Капусту шаткуємо тонкою соломкою.

Розігріваємо сковороду на плиті і наливаємо рослинне масло.

Лук обсмажуємо в маслі до прозорості.

Додаємо капусту, закриваємо кришкою і тушкуємо, поки капуста не виділить рідина.

Знімаємо кришку і обсмажуємо, до випаровування зайвої рідини.

Обсмажуємо на вогні, вище середньої потужності, періодично помішуючи капусту.

Капуста стала м’якою, солимо і перчимо до смаку, добре все перемішуємо.

Ще 5-6 хвилин обсмажуємо і знімаємо з вогню, перекладаємо в миску і даємо охолонути.

Тепер готуємо тісто.

Всі інгредієнти повинні бути кімнатної температури.

У глибоку миску наливаємо кефір і додаємо сметану.

Кладемо соду і все добре перемішуємо.

У процесі перемішування, додаємо сіль, цукор, яєчний жовток і рослинне масло.

Просіваємо борошно частинами в основну масу.

Замішуємо тісто, перекладаємо на стіл і добре вимішуємо на столі.

Накриваємо і прибираємо тісто на 20 хвилин.

Зварені круто яйця нарізаємо дрібними кубиками.

Яйця додаємо до остигнула капусті і перемішуємо. Начинка готова.

Тісто розділяємо на чотири рівні частини.

Кожну частину скачуємо в ковбаску і поділяємо на рівні шматочки (у мене з однієї ковбаски 6 шматочків).

Кожен шматочок розгортає качалкою в тонкий корж.

У центр коржі кладемо начинку і заліплює пиріжок.

Злегка приплющує пиріжок і ставимо в сторону, швом вниз.

Таким чином, формуємо все пиріжки.

У розігріту сковорідку наливаємо рослинне масло.

Масла повинно бути достатньо, щоб пиріжок на половину був занурений.

Пиріжки кладемо в сковороду, швом вниз.

Обсмажуємо пиріжки на середньому вогні, з двох сторін, до золотистого кольору.

Готові пиріжки викладаємо на паперовий рушник, щоб прибрати надлишки масла.

Запрошуємо рідних і близьких до столу, покуштувати дивовижні пиріжки.

Смачного!

Навігація записів

Чoму гpaфіки вiдключень cвітла змiнюють кiлька рaзів на день: екcперт пoяснив.
Обгoрілі консерви та дiрка в даху: Російські війcька вдарили по складу прoдуктів ВПП ООН у Дніпрі. Фото

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • — Зачекай, — я перегородив їй шлях до машини. — Ти розумієш, що ти зараз робиш? Ти просто кидаєш дітей і тікаєш. Ми з мамою не наймалися на безкоштовних нянь без попередження. У нас теж були плани на ці дні
  • Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи,  відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину і ахнула
  • Оце так сюрприз, а ми до тебе в гості, зустрічай, дорогенька! Саме з цієї фрази, що пролунала біля моєї хвіртки, і почалася вся ця історія, яка повністю змінила наші стосунки з родичами. Я якраз стояла біля теплиці, милувалася першими маленькими огірочками та підв’язувала помідори. Робота на землі — це мій особистий простір, мій спосіб відпочити від міської метушні. І тут під’їжджає машина. Велика, запилена міська автівка. З неї галасливо висипає компанія. Моя двоюрідна сестра Світлана, її чоловік Сергій — чоловік поважний, у вільних шортах і футболці, та двоє їхніх підлітків, Мар’яна й Тарасик. Приїхали, звісно ж, без жодного попередження. Просто вирішили, що субота — ідеальний день для візиту в село
  • Не можу повірити, що ти це зробив! – Андрій дивився на батька з подивом і невдоволенням, що погано приховується. – Це ж треба додуматися!
  • Як вона взяла величезний кредит на своє ім’я, щоб зробити в цій самій «його» квартирі ремонт — бо бетонні стіни були, а от проводки, труб і штукатурки не було. Так, формально стіни належали йому. А ось все інше… — Моїх речей тут немає? — прошепотіла вона в порожнечу ідеальної вітальні. — Ну що ж. Давай перевіримо, коханий.
  • — Знаєш, Вадиме, я завжди думала, що ми купили засіб для пересування, який зробить нас вільнішими, а виявилося — ми придбали нового господаря для нашого життя. Якщо ти готовий везти мене в супермаркет лише в бахілах, то, можливо, тобі варто і вечеряти сьогодні в гаражі, бо там принаймні ніхто не дихає на твій ідеальний лак.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes