Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • На Зaкарпатті зaтримали екcчинoвника, який перeдав дружині Медвeдчука 122 гектaри зeмлі: фото

На Зaкарпатті зaтримали екcчинoвника, який перeдав дружині Медвeдчука 122 гектaри зeмлі: фото

admin
26 Травня, 202226 Травня, 2022 Коментарі Вимкнено до На Зaкарпатті зaтримали екcчинoвника, який перeдав дружині Медвeдчука 122 гектaри зeмлі: фото

У Закарпатській області затримали колишнього голову Воловецької районної ради,пише тсн

Його підозрюють в тому, що він у 2003 році незаконно передав дружині депутата-зрадника 122 гектари землі. 

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. 

За даними слідства, 122 гектари землі були виведені з державного лісового фонду та передані в оренду родині проросійського депутата. Через це бюджет недоотримав понад 26 млн грн. 

© Telegram/Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України
Фото: Telegram/Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України

“Ці землі вартістю 26,9 млн грн було передано в оренду суб’єктам господарювання, кінцевим бенефіціаром яких є дружина народного депутата України, який наразі є підозрюваним у держзраді. Вони використовувалися під розміщення оздоровчого комплексу”, – йдеться у повідомленні. 

Під час обшуку оздоровчого комплексу правоохоронці виявили 300 картин відомих художників, елітні транспортні засоби – Bentley, Maybach. На усе майно накладено арешт. Його планують передати в управління АРМА. 

Екскерівнику Воловецької районної ради повідомили про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Триває слідство. 

Як повідомляє Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, йдеться про дружину зрадника Віктора Медведчука Оксану Марченко. Родина кума Путіна на цій землі побудувала відпочинковий комплекс “Ведмежа діброва”. 

“Крім того, на території Закарпатської області правоохоронці провели санкціоновані обшуки в довірених осіб Оксани Марченко”, – повідомили в поліції.

© Telegram/Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України
Фото: Telegram/Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України

Навігація записів

Рocійські вiйськa будyють вже трeтю лінiю оборoни на захопленому півдні України – рoзвідка
Яке щастя! Народним депутатам скоротили виплати після початку вторгнення рф: скільки платять тепер

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Минуло вже п’ять років, як ми зіграли весілля… Мені зараз 60 років, а чоловікові – 65 років… Нічого дивного, що я вийшла заміж у 55 років…
  • – Навіть зараз, на мій ювілей, діти вирішили, що мамі-заробітчанці, у якої, на їхню думку, «все є» – жоден подарунок не потрібний, навіщо витрачатися
  • Мамо… Ви це серйозно? Ну, тобто, ми теж скучили, але… Ви ж знаєте, у нас тут ремонт у розпалі. Майстри тільки половину зробили, скрізь пил, матеріали розкидані. Ми ще навіть вашу кімнату не починали приводити до ладу. Може, ви ще трохи там затримаєтеся? Поки все закінчимо? Ольга відчула, як холодний клубок підкочується до горла. Вона нічого не сказала, лише коротко відповіла, що подумає, і набрала номер старшого сина. Дмитро вислухав новину ще холодніше. Невістка, яка була поруч, навіть не намагалася притишити голос. — Мамо, а ви про нас подумали? — запитав син. — У нас же виплати за квартиру щомісяця. Суми чималі. Якщо ви зараз кинете роботу, як ми будемо з цим справлятися? Нам ще стільки років платити. Ви ж знаєте, які зараз часи, стабільності ніякої. Може, ви знайдете там іншу родину? Хоча б на рік-два
  • Маринко! Та що ти таке верзеш? — обурилася Віра словам сетри. — Ти думаєш, я своїх дітей не знаю? Альонка з Павликом — золоті діти. Вони кожні вихідні приїздять, допомагають нам з батьком в село. Марина, її молодша сестра, яка приїхала «на гостину», присунулася ближче. — Не знаєш ти їх, Віро, зовсім не знаєш! На власні вуха чула, як твоя Альона чоловікові на кухні казала: «Мама з татом зовсім від села не відмиваються, соромно мені перед партнерами по бізнесу їх показувати». А Павло тільки кивав та підтакував! Мовляв, треба б ці зв’язки потроху обривати, щоб імідж не псували. Віра Сергіївна завмерла. — Брешеш ти, — нарешті вимовила вона, але в очах уже забриніли сльози. — Та нащо мені брехати? — Марина з удаваною жалістю зітхнула і відрізала собі ще шматок пирога. — Зайшла я до них у Вінниці, думала, чаю поп’ємо. А вони на кухні зачинилися і шепочуться. Думали, я в передпокої взуття знімаю, а я вже біля дверей була. Все чула! Альонка ще так презирливо сказала: «Пора вже, мабуть, цей зв’язок з сільськими батьками перерізати»
  • Сергію, це востаннє. Більше не приходь як гість. Якщо ти не можеш бути частиною нашої родини щодня, то не приходь зовсім. Алінці потрібен батько, а не свято за розкладом. А мені потрібен спокій. Він намагався щось пояснити, говорив про складні обставини, про те, як йому важко розриватися. Але я вперше слухала його і не відчувала жалю. Я бачила перед собою людину, якій просто зручно жити на два доми, не приймаючи жодних рішень. Він пішов. Цього разу я не плакала. Я відчула неймовірне полегшення, ніби з моїх плечей зняли важкий камінь, який я несла сім років. Перші тижні були непростими. Телефон мовчав, Сергій спочатку ображався, потім намагався задобрити повідомленнями, але я була непохитною. Я змінила замки в квартирі й змінила пріоритети у своїй голові. Я почала більше часу проводити з Максимом. Мій син, який уже став підлітком, раптом став моєю найбільшою підтримкою
  • — Тату, яка фата і біле плаття? Твоїй нареченій п’ятдесят років! — Роман відкинувся на спинку крісла і голосно зареготав, витираючи сльози в кутиках очей. — Ти б ще лімузин з лялькою на капоті замовив. Люди ж сміятися будуть.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes