Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • На Рівненщинi мати вкрaла 4 млн грн у сина, поки він був у полоні

На Рівненщинi мати вкрaла 4 млн грн у сина, поки він був у полоні

Viktor
19 Лютого, 202619 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до На Рівненщинi мати вкрaла 4 млн грн у сина, поки він був у полоні

Він 3 роки був у полоні, а коли повернувся дізнався, що мати вкрала його гроші і виписала з квартири. На Рівненщині розгортається родинна драма, яка стала публічною і дійшла до суду. 22-річний Дмитро після 3-річної неволі дізнався, що найрідніша людина привласнила його понад 4 мільйони. Це гроші, які родина отримувала поки військовий був у полоні. Подробиці конфлікту та чому військовий вирішив озвучити проблему публічно – далі.

Дмитро військовий. Зараз йому 22 роки. Чоловік підписав контракт ще до повномасштабного вторгнення. А на початку великої війни він потрапив у полон. Пробув там 3 роки. Та після неволі його спіткав ще один тяжкий виклик.

Спроби мирно вирішити питання, зі слів Дмитра, не дали результату. Зізнається, це не просто гроші, це неповага до його чину.

Та терпець увірвався, коли Дмитро дізнався, що мати виписала його з квартири. Тоді він вирішив звернутися до суду.

Зі слів Дмитра родина нібито не проявляла зусиль, аби зв’язатися із ним коли той був у полоні. Зараз чоловік звернувся до телеканалу “Рівне 1”, аби надати цій ситуації розголосу. Додає, він був свідком подібних ситуацій і в своїх побратимів.

Ми намагалися почути позицію рідних Дмитра стосовно цієї ситуації. Однак вони відмовилися від коментарів.

Поки триває судовий розгляд, Дмитро вже знову на передовій. Каже: захищати країну — це його обов’язок, попри особисту зраду в тилу. Він сподівається на справедливість Феміди, аби ці гроші врешті стали фундаментом його майбутнього життя, яке він виборов у полоні ціною неймовірних зусиль. 

Джерело

Навігація записів

– За готель платити треба! А у родичів – все безплатно! – Нахабно заявила “родичка”
Ну що, приїхали, пани? — голос матері розрізав тишу спекотного полудня, як тільки джип сина показався біля хвіртки. — Знову з торбами, але без совісті? Артем виліз із машини, відчуваючи, як сорочка миттєво прилипає до спини. За ним повільно вийшла Оксана, його дружина, притискаючи до себе великий термопакет із написом «М’ясна лавка». — Мамо, ну навіщо цей тон? — зітхнув Артем. — Ми ж домовилися: вихідні, природа, сімейний відпочинок. Навіть дичину взяли особливу, у маринаді. — Відпочинок? — Ганна Степанівна зробила крок уперед. — Ви тут відпочиваєте вже три місяці поспіль. Щосуботи цей двір перетворюється на забігайлівку. Дим стовпом, музика така, що в сусідського собаки вуха в’януть, а я потім два дні пляшки по малиннику визбирую. З-за машини з’явився Ігор, давній товариш Артема, тримаючи в руках упаковку різних напоїв. — Добридень, пані Ганно! — бадьоро вигукнув він. — Ми вже готові до кулінарних подвигів. Де у вас тут вугілля було? — Стій, де стоїш, козаче! — обірвала його господиня. — Мій мангал сьогодні під замком. І взагалі, хто тобі сказав, що я сьогодні приймаю гостей

Related Articles

– Все ти знаєш, дівчинко, все ти маєш … – недобре подивилася на Світлану сусідка. – Мені твоя свекруха сказала так: “Ось як не стане мене, ти до моєї Світланки звернися, вона тобі цей рецепт і покаже. Він у мене записаний. А зараз я тобі нічого говорити не буду”. Пошкодувала вона для сусідки, значить, свій рецепт. Але я дочекалася.

Viktor
19 Квітня, 202619 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Все ти знаєш, дівчинко, все ти маєш … – недобре подивилася на Світлану сусідка. – Мені твоя свекруха сказала так: “Ось як не стане мене, ти до моєї Світланки звернися, вона тобі цей рецепт і покаже. Він у мене записаний. А зараз я тобі нічого говорити не буду”. Пошкодувала вона для сусідки, значить, свій рецепт. Але я дочекалася.

У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною

Viktor
19 Квітня, 202619 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною

— Моя тобі порада. Поки у вас немає спільних іпотек, дітей і зтертих до пилу нервів — тікай. Або залишайся. Тепер ти знаєш інструкцію з експлуатації. Будеш матусею, спонсором, вдячним глядачем у його театрі одного актора. Вибір за тобою

Viktor
19 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Моя тобі порада. Поки у вас немає спільних іпотек, дітей і зтертих до пилу нервів — тікай. Або залишайся. Тепер ти знаєш інструкцію з експлуатації. Будеш матусею, спонсором, вдячним глядачем у його театрі одного актора. Вибір за тобою

Цікаве за сьогодні

  • – Все ти знаєш, дівчинко, все ти маєш … – недобре подивилася на Світлану сусідка. – Мені твоя свекруха сказала так: “Ось як не стане мене, ти до моєї Світланки звернися, вона тобі цей рецепт і покаже. Він у мене записаний. А зараз я тобі нічого говорити не буду”. Пошкодувала вона для сусідки, значить, свій рецепт. Але я дочекалася.
  • У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною
  • — Моя тобі порада. Поки у вас немає спільних іпотек, дітей і зтертих до пилу нервів — тікай. Або залишайся. Тепер ти знаєш інструкцію з експлуатації. Будеш матусею, спонсором, вдячним глядачем у його театрі одного актора. Вибір за тобою
  • Коротше, мамо. Забери це кудись подалі. Якщо справді хочеш допомогти — краще додай мені на нові процедури у косметолога, мені там якраз трохи не вистачає. А своє в’язання залиш для дачі. Там тебе ніхто не бачить, крім сусідів і котів. Діана різко розвернулася, її підбори сухо зацокотіли по паркету. Двері за нею зачинилися з легким клацанням. Я залишилася у тиші, яка раптом стала занадто просторою. Я підійшла до дзеркала. У ньому я побачила жінку, яку власна дитина щойно списала в тираж. Сивина, яку я все ніяк не зберуся зафарбувати, звичайний домашній одяг — стара байкова сорочка та зручні штани. Мої руки, колись швидкі та вправні, тепер здавалися мені просто інструментом, який більше не мав замовника. А колись я керувала цілим відділом у великій проектній фірмі. Я розбиралася в таких складних схемах, що колеги за порадою в чергу ставали. Мої звіти були бездоганними, а логіка — незламною. Тоді мене поважали. Тоді я була “Катериною Петрівною”, жінкою, чия думка мала вагу. А тепер я — просто «мама», яка заважає молодій жінці будувати кар’єру своїми недоречними подарунками. Я стала «ретро»
  • Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав
  • Надія Леонідівна зненацька заслабла. Жодна з її доньок не відвідали матір, поки вона лежала. Доглядала за нею тільки онучка Наталя. З’явилися ж доньки ближче до Великодня. Як завжди по смаколики сільські, які мама наготувала приїхали! Надія Леонідівна вийшла до хвіртки зустрічати дочок. – Чого приїхали? – холодно сказала вона. Старша донька Світлана застигла від здивування. – Мамо, ти чого це?! – ахнула вона. – Та нічого! Все, мої любі! Я все хазяйство продала… – Як? А ми? – дочки не розуміли, що відбувається
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes