Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • На Херсонщині росіяни вбuлu вчительку французької мови: що про неї відомо. фото

На Херсонщині росіяни вбuлu вчительку французької мови: що про неї відомо. фото

admin
16 Серпня, 202216 Серпня, 2022 Коментарі Вимкнено до На Херсонщині росіяни вбuлu вчительку французької мови: що про неї відомо. фото

Інтернет видання vichenews.fun  з посиланням на obozrevatel, повідомляє.

На Херсонщині під час обстрілу російськими військами селища Нововоронцовка загинула вчителька французької мови місцевої школи. Жінка була в підвалі, коли снаряд прилетів просто туди. Жителі селища кажуть, що селище обстрілюють щодня, і тут багато загиблих та поранених. Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Снаряд влучив у будинок

59-річна вчителька французької мови Нововоронцовської школи №1 Раїса Жовтоног загинула 10 серпня. Коли росіяни почали обстрілювати селище, вона спустилася до підвалу свого будинку. Проте ворожий снаряд влучив просто в укриття. Вчительку засипало. Як розповів депутат місцевої ради Дмитро Бурлай, мешканці одразу почали розбирати завал, але врятувати вчительку не вдалося, вона загинула.

Прищепила любов до французької мови

У селищі багато хто знав Раїсу Петрівну, вона багато років пропрацювала в школі, була педагогом-організатором, викладала французьку.

“Вона була нашим класним керівником. Я пам’ятаю, що вона завжди була спокійною. Звичайно, могла прикрикнути на тих, хто сильно розійшовся. Але вона була доброю, чуйною”, – розповідає випускник школи Євген.

“Росіяни вбили мого класного керівника. Раїса Петрівна вчила нас любити людей, любити рідний край, завжди намагалася зробити на один крок більше, вивчити на один вірш більше, встигнути на одну справу більше. З нею ми ставили свої перші сценки, писали перші сценарії, організовували перші вечори, дискотеки, ходили в перші походи, їздили на помідори… З нею можна було поговорити про все на світі… Вона знала про наше перше кохання, вміла підібрати слова для знеболювання наших серцевих ран. Вона була Другом. Вона відкрила для нас світ французької мови”, – написала про неї у Facebook програмна директорка ТК Перший Західний Юлія Грабова.

На жаль, школа №1, у якій працювала Раїса Петрівна, також зруйнована російськими військами.

“Раїса Петрівна була першою людиною, яка відкрила для мене французьку мову. Вона була для мене людиною, яка прищепила любов до цієї мови. Знаєте, є педагоги, які просто змушують заучувати слова, тексти іноземною мовою, в результаті учень самої мови не знає. А ось вона вміла піднести свій предмет так, що тобі хотілося все більше і більше знати, щоб читати французькі вірші, книги, пресу. Завдяки їй я вступила до вишу іноземних мов”, – згадує про неї її колишня учениця Вікторія.

У школі розповідають, що Раїса Жовтоног багато років працювала викладачем. Її знали та цінували батьки учнів. Її називають неординарним та яскравим педагогом, до якого завжди можна було звернутися по допомогу та пораду по роботі. Та й просто поділитись життєвими проблемами. Вона вміла вислухати та допомогти.

Якийсь час вона працювала у Хрещенівській школі на Херсонщині. Там її також пам’ятають. Говорять, що вона була дуже креативним класним керівником. Вона могла знайти підхід до учнів і давала добрі поради батькам щодо виховання дітей. Організовувала сімейні вечори та походи. Колеги кажуть, що вона добре співала.

Ночами плачуть корови

Місцеві жителі розповідають, що вчителька є далеко не першою жертвою російських обстрілів. “У нас тут сіра зона та обстріли йдуть постійно. Нещодавно у ще однієї вчительки загинув чоловік. Вона встигла сховатись у підвал, а чоловік не добіг”, – розповідає місцевий житель Андрій.

За його словами, частина мешканців селища вже виїхала звідси. Інші не можуть через господарство. “Люди тримають по три-п’ять корів, свиней. Куди їх подіти? У нас по селищі і так ходять безпритульні корови, їхні господарі поїхали, тварин відв’язали. Вони ночами так плачуть, що спати неможливо, адже їх ніхто не доїть. По березі моря бігають поросята. Поки що є трава, тепло, а що буде ближче до зими, уявляєте?” – бідкається Андрій.

У Раїси Жовтоног залишилася доросла дочка Олександра.

Навігація записів

Якби влaда попередuла укрaїнців про майбyтнє вторгнення РФ ще в жовтні – Україна протрuмалася б трu дні, – Зeлeнcький
Еpдоган їдe в Укpаїну говoрити про крoки для пpипинення вiйни з Рocією

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Діти, я довго думала, — почала свекруха, пильно дивлячись на свого сина Івана. — Ця дача у «Вишеньці», вона стала мені як камінь, тягарем. Ви ж знаєте, яка я стала слабка. Бур’яни по пояс, дах протікає, та й добиратися туди на трьох автобусах — це справжня перепона для моїх ніг. Я вирішила: віддам її вам. Ви молоді, енергійні. Нехай це буде ваше родинне гніздечко. Іван, ти ж пам’ятаєш, як ми там відпочивали, коли ти був малим? — Мамо, це дуже щедро, — обережно почав Іван, намагаючись приховати сумніви, що вже почали зароджуватися. — Ми давно хотіли кудись вибиратися на вихідні, десь за місто. — Олено, невістко, а ти що мовчиш? — голос свекрухи став холоднішим на кілька градусів, прорізаючи тишу кімнати. — Чи тобі не подобається мій подарунок? Ти очікувала чогось іншого
  • Давай переоформимо квартиру зараз, бо після весілля це буде набагато складніше зробити, — сказав Максим, наче пропонував замовити піцу на вечерю або вибрати колір серветок для банкету. Діана на мить завмерла. У її руках був важкий весільний органайзер — справжня Біблія нареченої, куди вона дбайливо вклеювала зразки мережива, контакти найкращих флористів міста та схеми розсадки гостей. Там були мрії про білу сукню, запах півоній і перший танець. Але в цьому блокноті точно не було розділу «Як подарувати своє майно чоловікові, якого знаєш рік». Вона повільно підняла очі на Максима. Він сидів навпроти, на їхній затишній кухні, яку Діана власноруч доводила до ладу. Він спокійно розмішував цукор у чашці, його обличчя було розслабленим, а погляд — абсолютно впевненим. Здавалося, він щойно вимовив найбільш логічну річ у світі, щось на кшталт «завтра буде дощ, візьми парасольку». — Ти зараз серйозно? — тихо запитала вона, відчуваючи, як пальці мимоволі стиснули паперові сторінки органайзер
  • – Мені потрібна машина! Зараз! Я подарувала тобі дитину. Я заслужила! – Заслужила? – голос Максима став жорсткішим. – Аліно, ми обидва хотіли дитину. Це не подвиг, за який потрібно платити машиною! – Не подвиг? – невістка майже закричала
  • — Я збирався тобі розповісти, — тихо почав він, але Крістіна похитала головою. — Коли? За місяць? За рік? — її голос залишався дивовижно рівним. — Чи коли я сама дізналася б, як сьогодні? — Маша… вона колега з нового проєкту, — Сергій говорив, дивлячись у підлогу. — Все почалося так нерозумно – корпоратив, потім спільні обіди… Я не планував, чесно. Якось само… — Само? — Христина гірко усміхнулася. — Телефон теж сам купився? І сам сховався у твоєї мами?
  • Ключ повернувся в замку близько восьмої вечора. Павло увійшов з винуватим виглядом, в руках — букет тюльпанів. Марина навіть не поворухнулася. — Марино, я все можу пояснити… — Пояснюй. Павло поклав квіти на стіл, сів навпроти дружини. — Мама попросила допомогти.
  • – Скоро дійде до того, що вона у нас гроші почне брати без дозволу! – обурювалася вона. – Ось дивися, всю шафу перевернула. У мене тут завжди ідеальний порядок. А зараз не зрозуміло, де що лежить. Ось що вона тут шукала, скажи мені, будь ласка?
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes