Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Ми прaцюємо над тим, щоб Рoсія кoмпенсyвала все, що знuщuла в Укрaїні” – Зeленський

“Ми прaцюємо над тим, щоб Рoсія кoмпенсyвала все, що знuщuла в Укрaїні” – Зeленський

admin
20 Травня, 202220 Травня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Ми прaцюємо над тим, щоб Рoсія кoмпенсyвала все, що знuщuла в Укрaїні” – Зeленський

Президент Володимир Зеленський запропонував державам-партнерам у законний спосіб визнати те, що Росія повинна понести матеріальну відповідальність за скоєні нею злочини.

Зокрема, Київ пропонує підписати багатосторонній договір і створити механізм, завдяки якому кожен і кожна, хто постраждав від дій російської армії, зможе отримати компенсацію своїх втрат, розповів Зеленський у новому зверненні, яке оприлюднив у Telegram.

“На основі такого договору російські кошти і майно, які знаходяться в юрисдикціях держав-партнерів, мають бути арештовані або заморожені, а потім конфісковані і направлені у спеціально створений фонд, з якого усі, хто постраждав від російської агресії, зможуть отримати відповідну компенсацію”, — додав він.

Київ пропонує міжнародним партнерам стати засновниками цього фонду, а також – учасниками спеціальної міжнародної Комісії, яка розглядатиме позови, тобто звернення як фізичних, так і юридичних осіб.

Зеленський сьогодні поспілкувався з представниками Ірландії.

“Голови обох палат ірландського парламенту були в Києві, і ми провели з ними змістовні переговори”, — сказав він.

Сьогодні російська армія нанесла ракетний удар по Харківщині. В місті Лозова окупанти знищили будинок культури. Окупанти вдарили також по Одеській області, по Полтавщині, по Житомирщині.

“Продовжують спроби наступу на Донбасі. Вони знищили Рубіжне і Волноваху, як Маріуполь. Намагаються зробити те саме з Сіверськодонецьком та багатьма іншими містами. Роблять все, щоб витравити життя на Херсонщині, в тих районах Запорізької області, куди вони зайшли”, — зауважив Зеленський.

Він подякував українцям, які не припиняють боротися з окупацією.

“Зокрема, рятувальники в Енергодарі, які вийшли сьогодні на протест, заслуговують підтримки від усіх нас”, — зазначив голова держави.

Сьогодні 202 військовослужбовця Збройних сил України нагороджені державними нагородами. Загалом за час повномасштабної війни вже більше 14 тис. наших захисників і захисниць були нагороджені за хоробрість та ефективність в обороні країни і в допомозі нашим людям, додав Зеленський.

Джерело: Gazeta.ua

Навігація записів

Вuкpuтo кoмaндupa РФ, який нaкaзyвaв poзправлятucя з цивiльнuмu пiд Бyчeю – гeнepaльний пpoкypop.
Мapiупoль. Впepшe мoжeмo пoбaчuтu, як вiдбувaєтьcя дeпopтaцiя. Рociйcькi вiйcькoвi тa «oфiцiйнi вoлoнтepи» блoкyють будь-якi cпpoби пoкuнутu мicцe тa вiдмoвuтucь вiд «eвaкyaцiї»

Related Articles

— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Цікаве за сьогодні

  • То ти мені брехав? — нарешті запитала Оксана. Її голос був дуже тихим, але в ньому відчувалася така сила, від якої Михайлу стало холодно. — Весь цей час? — Я мусив переконатися! — почав він виправдовуватися, намагаючись взяти її за руки. — Після Карини я боявся… Я думав, що всім потрібен тільки мій гаманець. Я хотів знайти ту, яка віддасть останнє заради іншого. І я знайшов тебе! Оксано, тепер у нас буде все! Ти більше ніколи не будеш працювати в кав’ярні, ми купимо тобі найкращу машину, ми об’їдемо весь світ… Вона різко відштовхнула його руки. — Що? Чому? Я ж роблю це для нас! — Для нас? — в її очах з’явилися сльози, але не радості, а гіркої образи. — Ти дивився, як я рахую копійки. Ти дивився, як я не спала ночами, працюючи на другу зміну, щоб назбирати на ту стареньку машину. Ти бачив, як я плакала від страху за життя твого вигаданого дядька! Я хотів бути впевненим… — Впевненим у чому? Що я людина? А ти сам? Хіба людина може так гратися почуттями
  • Через кілька місяців після виграшу батьки перестали впізнавати свою дочку. Поліна більше не розповідала про себе, а поради сприймала як докори. Тільки один раз, сидячи ввечері на кухні, Віктор Ілліч важко зітхнув і сказав… Галина Сергіївна кивнула, але нічого не відповіла. У глибині душі вона сподівалася, що Поліна все-таки впорається.
  • Оксано! Ти знову за своє?! — вигукнув чоловік замість привітання. — Я повернувся з роботи втомлений як собака, а ти навіть голови не підняла! Знову ті твої нескінченні звіти? Мені казали хлопці на СТО, що бачили твою машину біля офісного центру о восьмій вечора. Ти що, зовсім про дім забула? Оксана навіть не здригнулася від його крику. — Тарасе, присядь і заспокойся, — голос її звучав тихо, але в ньому відчувалася сталева впевненість. — Я не зобов’язана звітувати про кожну свою хвилину. Завтра у мене надважливий тендер. Від цього контракту залежить майбутнє нашого департаменту. О сьомій ранку я маю бути в кабінеті генерального. — О сьомій ранку? — Тарас іронічно розсміявся, хоча сміх цей більше нагадував гавкіт. — А діти? А сніданок? Хто поведе Дениса до садочка, а Софійку до школи? Я що, найнявся в тебе гувернанткою бути? — Цього разу дітей розведеш ти. Це не подвиг, це звичайне батьківство. Чоловік не міг повірити, бо ніколи дружину ще не бачив такою
  • – Що робити, взагалі не знаю, – похитала головою Олена, розуміючи, що загнана в куток. – Знають тепер, що є гроші та вигадують, як їх витягнути. Навіщо я тільки проговорилася Вероніці щодо допомоги твоїй мамі! – Ну позич, – знизав плечима Олег, – не скажеш же, що в нас немає грошей. Образяться…
  • — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.
  • – Мамо, ти нас здивувала, – сказав Віктор, – ти п’ятнадцять років казала, що наша дача. Ми її облаштували, вклали в неї купу часу, грошей! – То вона ж на мене була оформлена! – Так, але ти казала… – Мало що я казала? – розсердилася свекруха. – Моя дача, моє право! Що я хочу, те я й роблю
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes