Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Uncategorized
  • Мозгова не вuтрuмала: “Хочете nравду чому зараз ruне не norань, яка бyxaє десь під паpканом чи в Мoнако, а ruнуть молoді, кpасиві, розумні діти?! Все тому, що…

Мозгова не вuтрuмала: “Хочете nравду чому зараз ruне не norань, яка бyxaє десь під паpканом чи в Мoнако, а ruнуть молoді, кpасиві, розумні діти?! Все тому, що…

Viktor
23 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Мозгова не вuтрuмала: “Хочете nравду чому зараз ruне не norань, яка бyxaє десь під паpканом чи в Мoнако, а ruнуть молoді, кpасиві, розумні діти?! Все тому, що…

“Так, перемога буде, ми всі в це віримо, і вона буде! Але яка ж ціна…

Молоді, красиві, розумні діти захищають нас із вами. Кажуть, що герої не вмирають… Але, на превеликий жаль, вони гинуть, і це жахливо, тому що гине не погань, яка бухає десь під парканом чи в Монако, ганяє на своїх крутих тачках ввечері, що аж вуха закладає, слухає [російського співака Григорія] Лепса.

І взагалі мали все в сраці, бо вони недоторканні”, – написала Мозгова.

Вона закликала українців робити донати на користь ЗСУ.

“Прошу про посильну допомогу!” – зазначила Мозгова.

Подаємо мовою оригіналу:

Олена Мозгова

Так, Перемога буде, ми всі в це віримо і вона буде!

Але яка ж ціна.. молоді, красиві, розумні діти захищають нас з вами.. кажуть , що Героіі не вмирають… але , на превеликий жаль, вони гинуть і це жахливо, тому-що гине не погань, яка бухає десь під парканом чи в Монако, ганяє на своїх крутих тачках ввечері, що аж вуха закладає, слухає лєпса і взагалі мали все в сраці, бо вони недоркані..

ми можемо тільки одне, допомагати нашим Воїнам вижити і перемогти .. чим можемо ..
нагадаю, що ми збираємо на другу Ластівку ( дрон- розвідник)

Прошу про посильну допомогу!
Дякую всім небайдужим!

ДЯКУЮ всім, хто допомагає допомагати!!! 

Дякую за кожну посильну для вас гривню, євро, долар!

Приват банк
4246 0010 0459 5314
Pay Pal
mozgova47@gmail.com

Джерело

Навігація записів

Анатолій Анатоліч вже виїхав за кордон з доньками й розказав причину.
Мене запросили познімати весілля в РАГС. Наречений – військовий, дужий дядько з сумними добрими очима. З ним його побратими. Коли побачила пару, ком застряг в горлі: ВІН – з Северодонецьку, ВОНА – з Криму… Люди з втраченим домом, з втраченим всім. Розвертаю камеру на 180 градусів і бачу в залі довгожданного гостя. Дивлюсь на них, сльози самі течуть і їх не зупинити. В залі всі плачуть, але так тихо, ніби бояться своїми емоціями порушити обійми найрідніших…

Related Articles

Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Viktor
21 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes