Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Мій чоловік багато років тому потрапив у страшну аварію. Тоді я і поїхала на заробітки, аби йому на операцію грошей нашкребти. І день, і ніч працювала, вихідних не брала, спала по кілька годин на день. Усе робила, аби коханого поставити на ноги! А він мене, як виявилось, уже й похоронив… Приїхала я додому і ледь не посивіла!

Мій чоловік багато років тому потрапив у страшну аварію. Тоді я і поїхала на заробітки, аби йому на операцію грошей нашкребти. І день, і ніч працювала, вихідних не брала, спала по кілька годин на день. Усе робила, аби коханого поставити на ноги! А він мене, як виявилось, уже й похоронив… Приїхала я додому і ледь не посивіла!

Viktor
3 Березня, 20263 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мій чоловік багато років тому потрапив у страшну аварію. Тоді я і поїхала на заробітки, аби йому на операцію грошей нашкребти. І день, і ніч працювала, вихідних не брала, спала по кілька годин на день. Усе робила, аби коханого поставити на ноги! А він мене, як виявилось, уже й похоронив… Приїхала я додому і ледь не посивіла!

Три роки тому мій чоловік потрапив у страшну аварію. Якась баба на перехресті поїхала на червоний і так машину мого Михайлика протаранила, що його ледь звідти витягли!

Чоловік, слава Богу, вижив. От тільки хребет йому так пошкодило, що став він лежачим. Поставити його на ноги шанси лишались, та на це все треба були такі гроші, про які я й говорити боялась!

Ми в селі жили: позичити немає в кого, роботу не знайдеш, лікаря іншого теж. Не лишалось мені нічого іншого, як кинути чоловіка на сина та податись десь на заробітки. З документами в мене якісь нелади були, за кордон не випустили. Тому я гайнула грошей в столицю шукати.

Жила у своєї подруги старої, на двох роботах працювала, спала по кілька годин на день… І все це, аби Михайла нарешті до минулого життя вернути.

Їздила я додому раз на кілька місяців, бо роботу пропускати не дозволяли. А за останній рік і взагалі рідних не бачила. Зате ж у чоловіка такий прогрес з’явився, що він уже перші кроки сам робить!

І от недавно вибила я собі вихідний, приїхала додому… А там стільки речей жіночих, наче в магазині якомусь! Зайшла на кухню – мадам якась стоїть! У платті, з макіяжем… При параді, як у нас таке називають. – Здрастя! А ви хто? – питаю я в цієї дами.

– А ви хто? – вирячила вона на мене свої очі.

– Як хто? Жінка Михайла, мама Вови, хазяйка хати цієї, – розгубилась я.

– Так ви ж померли багато років тому! – випалила мені ця діваха.

Я аж присіла, чесне слово… Ця гостя, поки я в себе приходила, лахи зібрала та побігла десь. А я лишилась чекати своїх чоловіків. Аж через дві години вони додому надумали вернутись. Та ще й обоє на своїх двох.

– Ну що, дорогі мої. Воскресла я, як бачите! – з порогу заявила я. – Може ви мені поясните, що це за… Курка блондиниста в нас на кухні товклася, га?!

Ох і зам’ялась вони, очі забігали…

Але там усе просто виявилось. Чоловік мій дізнався, що не все в нього так погано зі спиною було, він більше боявся ходити, ніж не міг. Тому на ноги став дуже швидко. Та тільки мені про це казати не спішив. А й нащо? Він же з медсестрою з лікарні своєї роман закрутив. Мене вже й похоронив. Розказав, що сина сам виховує, важко йому живеться без жінки в хаті. Ще й Вовка йому підігравав весь час… Жили ці лобуряки за ті гроші, які я потом і кров’ю заробляла.

От тобі і вдячність, от тобі і сім’я. Довго я не думала – вигнала обох з хати, яка на мене записана, усі манатки їхні повикидала. Нехай собі і дім новий шукають, як жінку і матір вже знайшли.

Сусіди тепер кажуть, що я безсердечна, чоловіка-інваліда та рідного сина без даху над головою лишила. Але мені вже на ті плітки байдуже… Скільки років життя коту під хвіст пішло!

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Чи може вигнати рідних людей – це вже занадто?

Навігація записів

У подружньому житті я був щасливий і шалено любив дружину. І з першого дня вона не працювала, це був мій принцип. У дружини та будинку повно справ, та ще й на роботі їй працює, немає вже. Який із мене чоловік, якщо я не зможу забезпечити її всім, чим треба. Але було в нас одне ”але”. Ми не могли мати дітей. До яких тільки лікарів ми не зверталися, але нічого не виходило. Аж цілий стан пішов на всі ці обстеження, але без толку. І ось одного вечора я повертаюся з роботи, а Люби немає вдома. Побачив на столі записку: «Пробач, у мене був інший чоловік на стороні, він запропонував поїхати до нього на батьківщину, і я погодилася. Сподіваюся, ти колись мене вибачиш”. Я був готовий віддати все на світі, щоб вона повернулася. І навіть пробачити зраду на боці. Чесно. Я ледве прийшов до тями, і щодня молив усіх богів повернути мені Любу. І через рік, виходячи на роботу, біля порога я побачив її, але…
Дружина підслухала розмову чоловіка з друзями, і вирішила розлучитися

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes