Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЦІКАВО
  • Медове печиво на швидку руку! Смачна і ніжна випічка на олії!

Медове печиво на швидку руку! Смачна і ніжна випічка на олії!

admin
14 Квітня, 202114 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до Медове печиво на швидку руку! Смачна і ніжна випічка на олії!

Сьогодні приготуємо смачне медове печиво, яке буквально тане в роті. Печиво виходить дуже смачне, м’яке і розсипчасте. А ніжний медовий смак цього печива змусить вас готувати його знову і знову.

Продукти:

  • Яйця – 1 шт.
  • Цукор – 2 ст.л.
  • Мед – 2 ст.л.
  • Олія соняшникова – 4 ст.л.
  • Сода – 1/2 ч.л. (можна замінити на розпушувач 1 ч.л. без гірки! Додавати разом з борошном)
  • Борошно ~ 240 гр. (трохи більше або менше, залежить від борошна)

Як приготувати медове печиво:

У мисці змішуємо, яйце, 2 ст.л цукру, 4 ст.л. олії, 2 ст.л меду і 0,5 ч.л соди.

Все дуже добре перемішуємо до розчинення цукру. Сюди ж просіюємо 240 г борошна і замішуємо тісто.

Тісто довго вимішувати не потрібно, достатньо перемішати і зібрати в грудку.

Тісто виходить м’яке але не липке.

Загортаємо тісто в харчову плівку, або в мішечок і прибираємо в холодильник хвилин на 20.

Через 20 хвилин, руками формуємо з тіста кульки.

Кожен шматочок приблизно по 20 грамів.

На деко застелений пергаментним папером, викладаємо наші кульки.

Звичайним молоточком для відбивання, робимо візерунок. Не дуже сильно придавлюємо кожну кульку візерунчастою стороною молотка.

Також це тісто легко піддається розкачуванню, можна просто розкачати в пласт приблизно 1 см і вирізати формочками або просто нарізати ножем.

Ставимо випікати в розігріту до 180 градусів духовку на 10 – 12 хвилин.

Довше випікати не потрібно, інакше можна пересушити. Смачного!

Джерело

Навігація записів

А ви це знали! З чим треба їсти картоплю, щоб вона не нашкодила фігурі – це точно знадобиться!
Смакота з тонкого лаваша за лічені хвилини! Рецепт здивував не тільки мене!

Related Articles

Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Viktor
4 Травня, 20254 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Цікаве за сьогодні

  • Дзвінок від матері пролунав не вчасно: Ганна збиралася на роботу і шукала у шафі білу блузку.
  • Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири
  • Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.
  • Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.
  • — Ой, та що ви таке кажете! — заголосила свекруха. — Це ж онучок! Ви зараз так говорите, а як побачите те маля, як на руки візьмете — то одразу розтанете і по-іншому заспіваєте! Коли з’явився Кирилко, бабуся прийшла, вручила подарунок, із цікавістю зазирнула у візочок і спокійно відбула додому.
  • – Світлано, ти не ображайся, але я бабусину квартиру Наталці віддам, – сказала Ніна Петрівна. – Чому їй? Бо у тебе все добре складається, а у Наташі – все шкереберть. Хай уже в неї бодай квартира буде. Це якось урівноважить ситуацію, – пояснила мати
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes