Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Мамо, я найбідніша у класі! – Коли я побачила сльози в очах донечки – в серці защемило. Тієї миті я все вирішила остаточно, та мене підтримали далеко не всі

– Мамо, я найбідніша у класі! – Коли я побачила сльози в очах донечки – в серці защемило. Тієї миті я все вирішила остаточно, та мене підтримали далеко не всі

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Мамо, я найбідніша у класі! – Коли я побачила сльози в очах донечки – в серці защемило. Тієї миті я все вирішила остаточно, та мене підтримали далеко не всі

Мені страшно й згадувати, як ми колись жили. В старій хаті, без комфорту і навіть вбиральні. Ми з чоловіком побралися молодими, бо щиро покохали. Та батьки нас не підтримали та сказали, що як ми такі дорослі, то маємо з усім самотужки справлятися. А тоді бабуся нас пожаліла й дозволила у неї жити. Згодом її не стало, а хата нам і залишилась.

Та жили ми дуже бідно. Чоловік працював, старався, але цього було замало. Адже з’явилися діти, спершу, донька, тоді син. Якось моя Марійка прийшла зі школи в сльозах. Діти кепкували з неї, що має порвані кросівки.

 – Мамо, я найбідніша в класі! – зі сльозами на очах казала вона.

Тієї миті в мене всередині щось зламалося. Сиділа й довго плакала, а тоді подзвонила тітці, котра в Італії давно працювала і попросила знайти мені роботу. Залишила чоловіка з дітьми й поїхала. Та наостанок Степан мені сказав:

 – Ти не мала вирішувати це сама. Я проти!

Та я мала мету й нікого не слухала. Працювала на двох роботах. Чоловік вдома ремонт зробив, автівку купив, згодом  я дітям житло придбала і гроші постійно висилала. І ось нещодавно я приїхала. Мене зустріли гарно, столи накрили. Та вже наступного дня я залишилась сама. Чоловік кудись пішов, діти вже сім’ї мали. Я подзвонила донечці, хотіла до неї в гості поїхати. Але вона лиш сказала, що зайнята.

 – Невже й хвилинки для матері не знайдеш?

 – Мамо, ти мені потрібна була десять років тому, а зараз я вже звикла без тебе.

– Але ж ти пам’ятаєш, як приходила зі школи в сльозах, бо одягу гарного не мала.

 – А скільки разів я згодом плакала, що тебе поруч нема. Якби я знала, що ти через нашу бідність поїхала – ніколи б не скаржилась.

Після цього я ще сина набрала, та він навіть не відповів. А тоді чоловік повернувся і зізнався, що іншу має і йде до неї.

 – Ти розумієш, що ти мені вже чужа. Не хочу я ні цих ремонтів, ні грошей. Мені людина поруч надійна потрібна.

Він просто пішов. А я залишилась сама. Тепер не знаю, як далі бути й чи можна ще щось налагодити. Може їхати назад до Італії і бодай грошима допомагати дітям. Адже схоже, що для них я лише гаманець. Порадьте, що робити?

Навігація записів

Коли дружина привезла до мене в Бельгію дітей, я її не впізнав. Невже це я з нею таке зробив?
– Сидить на грошах, – ні собі ні людям! – Почула дочка розмову матері та сестри

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes