Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Мама як повернулася з Італії – то геть берегів пустилася! Мені вже самій стидно в очі сусідам та родичам дивитися через маму. Ну що вона собі дозволяє, люди добрі?!але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Мама як повернулася з Італії – то геть берегів пустилася! Мені вже самій стидно в очі сусідам та родичам дивитися через маму. Ну що вона собі дозволяє, люди добрі?!але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Viktor
16 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мама як повернулася з Італії – то геть берегів пустилася! Мені вже самій стидно в очі сусідам та родичам дивитися через маму. Ну що вона собі дозволяє, люди добрі?!але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається

Моя мама заробітчанка, роками працювала у Європі. Поїхала туди давним-давно, я ще до садка ходила. Спершу почувалася покинутою дитиною, думала, що мама ніколи не повернеться. А як підросла, то зрозуміла, що мама пожертвувала собою заради мене. У селі не було нормальної роботи та зарплати, а гроші завжди потрібні.

Євро та долари вона висилала бабусі на картку. Спершу зробили ремонт у хаті, привезли нові меблі. Мені купили ноутбук та провели інтернет. Окрім цього, мама щоразу передавала нам продукти та подарунки на свята.

І от минуло 35 років. Я переїхала до Львова на навчання, мама тут купила мені двокімнатну квартиру. Потім ще допомогла нам з чоловіком закрити кредит за машину.

Однак, я розуміла, що мамі вже варто повертатися в Україну. А що на тих заробітках ще робити? По-перше, вона вже не має стільки сили, аби в тій Італії готелі прибирати.

По-друге, її здоров’я трохи підкосилося, має проблеми зі спиною.

Ну і ми з онуками за нею дуже скучили. Діти щоразу, як бабуся телефонувала у скайп, то питали тільки одне “коли ти повернешся”.

На щастя, цього Різдва мама повернулася додому назавжди, вирішила тут відкрити свій невеличкий продуктовий магазинчик, якраз мала гроші на перший внесок. Ми часто приходили до неї у гості, допомагали з відкриттям бізнесу.

Але мама і не думала про мене чи онуків. Знову хотіла тільки одного – заробити побільше грошей. Щоразу, як я до неї телефонувала та запрошувала у гості чи просила з дітьми посидіти, то мама постійно шукала відмовки. І онуків, до речі, вона не хотіла брати собі в магазин, бо “діти всі вітрини до біса рознесуть”.

Мені було образливо до сліз. Але мама пішла ще дальше – знайшла собі якогось нового чоловіка з дитиною! Уявляєте мою шокуючу реакцію?!

– Орест працює торговим, познайомилися у мене в магазині. Він якраз продукти привозив..

– Мамо, ти взагалі чуєш, що за дурниці говориш?!

– Я що, не маю права на особисте життя? Стільки років працювала на твоє благо, тепер хочу і для себе пожити!

І от мама тепер взагалі від мене та дітей віддалилася, постійно з тим Орестом. Знаю, що новий коханець переїхав до неї на квартиру жити.

Ну от не спокійно мені через цю ситуацію, чесно. А що як, Орест виявиться аферистом? Чи якесь зло мамі зробить? Шкода, що вона цього не розуміє…

Краще б нам час приділяла, а не тому мужику!

Навігація записів

Колишній чоловік глузував з Каті в аеропорту, а коли за нею прилетів приватний літак — завмер від несподіванки.але те що сталося потім приголошмило всіх це вголові невкалдається
– Ні. Ця квартира Павла. Ти до неї стосунку не маєш. – Та ви його стільки років годували, одягали! Він повинен віддати! – Нічого він не повинен

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes