Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Лідepка “Батькiвщини” Тимoшенко закликає не допустити перетвоpeння України на реcyрсний цeнтр Єврoпи.

Лідepка “Батькiвщини” Тимoшенко закликає не допустити перетвоpeння України на реcyрсний цeнтр Єврoпи.

Viktor
17 Січня, 202517 Січня, 2025 Коментарі Вимкнено до Лідepка “Батькiвщини” Тимoшенко закликає не допустити перетвоpeння України на реcyрсний цeнтр Єврoпи.

Лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко розкритикувала програму розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року. На її думку, вона перетворює Україну на ресурсний центр Європи і є небезпечною для майбутнього держави. Також вона вважає, що влада реформує Україну зовсім не в національних інтересах України.

Про це Тимошенко заявила в своєму YouTube-каналі. unian.ua

На думку Тимошенко, під тиском війни Україну майже повністю позбавили суверенітету. Зокрема, на її думку, загрозу становить закон № 7662 (щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах. — Ред.).

“Відтепер судді Конституційного суду, які мають призначатися за Конституцією президентом, парламентом чи з’їздом суддів, будуть попередньо обиратися міжнародною радою. Президент, парламент та з’їзд суддів лише формально затверджуватимуть кадрові призначення, визначені за межами України. Таким чином, Україна стала першою й єдиною у світі країною, де Конституційний суд формується невідомими міжнародними гравцями за межами держави. Це абсолютне порушення міжнародного права, що прирівнює поводження з Україною до статусу безправної колонії. Ніхто не має права так діяти проти України, і ніхто не повинен це допускати. Цей закон потрібно негайно скасувати”, — наголосила парламентар.

Також політик занепокоєна перетворенням України на сировинний придаток. за її словами, це вже призводить до серйозних наслідків. “Відбувається деіндустріалізація, знищується фермерство, а села зникають із карти України. Люди виїжджають, тому що не мають змоги працювати й забезпечувати свої родини. Цей процес — це економічна стагнація, яка перетворює нас на країну без майбутнього”, — додає лідерка “Батьківщини”.

“Титан, літій, графіт, цирконій, уран, германій, золото — оцінюються у сотні трильйонів доларів. І як цими багатствами розпоряджаються? В останні парламентські дні перед Різдвом монобільшість остаточно ухвалила законопроєкт № 6227. А додатковою правкою дозволила віддати ці корисні копалини за безцінь міжнародним корпораціям. Причому обрали найпримітивніший шлях — продати цю сировину”, — заявила вона.

Як до альтернативи вона закликала до наслідування досвіду Норвегії та Польщі. “Норвегія, відкривши свої великі поклади нафти і газу, створила фонд майбутніх поколінь, інвестуючи ці кошти в освіту, науку та розвиток інфраструктури. А Польща, вступаючи до ЄС, не лише зберегла контроль над своїми ресурсами, а й змусила інвесторів створювати виробництва всередині країни. Це мільйони робочих місць. Це приклад того, як можна захищати національні інтереси й будувати сильну державу”, — наголосила вона.

Тимошенко також повідомила, що команда “Батьківщини” подала заяву до Конституційного суду з метою скасування законів, які, за її словами, позбавляють Україну суверенітету й дозволяють міжнародним корпораціям управляти нашими ресурсами.

“У нас також є підготовлена заява про злочин до Національного антикорупційного бюро щодо незаконної корупційної оборудки з титаново-цирконієвою галуззю, яку продали за копійки, в той час, коли вона коштує мільярди доларів. Зараз ми готуємо аналогічну заяву про злочин стосовно корупційного розбазарювання наших літієвих покладів”, — повідомила Тимошенко.

Нагадаємо, раніше повідомлялось, що фракція “Батьківщини” підготувала подання до Конституційного суду України щодо визнання неконституційними низки законів, в яких право формувати державні органи влади віддається міжнародним дорадчим радам.

Навігація записів

Атaка дрoнів на Київщину: nостраждала дuтина, зaгорілося кaфе
Чеpговий злoчuн. Війська PФ атакувалu Кривий Ріг ракетамu

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Я скаржилася на спину, бо мені хотілося, щоб ти мене пожалів! — голос Анни зірвався на крик. — А не для того, щоб ти влаштовував революцію в моєму домі! Ти переставив чашки, які мені подарувала донька! Я тепер маю ставати на табуретку, щоб випити чаю
  • Ірина стояла в дверях і дивилася на це свято життя. У голові не вкладалося. Що все це означає? Як найкраща подруга могла опинитися в списку «запасних»? Чому Оленка взагалі таке допустила? Але її телефон мовчав. Оленка продовжувала щебетати з гостями, її анітрохи не хвилювало, що вона й словом не обмовилася з людиною, яку називала найближчою… Ірина повільно, ніби уві сні, повернулася до тієї комірчини, забрала зі столу сумочку з подарунком і мовчки вийшла на вулицю через службовий вихід.
  • — Вероніко, ти зовсім совість втратила, рідного дядька на порозі тримати? — голос Віктора Івановича тремтів від удаваного обурення, поки він намагався зазирнути через плече племінниці. Вероніка міцніше стиснула пальцями стару, але щойно пофарбовану хвіртку. Запах сосни та ранкової роси змішувався з їдким ароматом дешевих парфумів дядька. — Дядьку Вітя, я, здається, чітко сказала по телефону: я сьогодні не приймаю гостей. У мене багато роботи в саду. — Якої роботи? — він безцеремонно відсунув її руку і ступив на доріжку, викладену акуратним каменем. — Ого! Нічого собі, ти тут розвернулася. А говорили — розвалюха, тільки на знесення. Твоя мати божилася, що ти останні копійки в трубу зливаєш. — Мама багато чого говорила, — сухо відповіла Вероніка, йдучи за ним. — І ви, пам’ятаю, під час угоди сміялися, що впарюєте мені «гнилий сарай» за ціною міської студії. Віктор зупинився…
  • Софійко! Можеш заїхати до мене, дитино? — тривожно мовила колишня свекруха. — Мені потрібно тобі дещо віддати. Виникла пауза. Софія здивувалася її дзвінку. — Що саме віддати, Маріє Степанівно? Я можу замовити кур’єра, якщо там щось із моїх старих речей. — Ні, кур’єром не можна, — перебила жінка. — Це не телефонна розмова. Просто приїдь. Я чекатиму.
  • — Марку, що це за тон? Ми сім’я! Ми приїхали підтримати вас у такий важкий час… — Підтримати? — я перевів погляд на Дениса, який ліниво гортав стрічку в телефоні. — Ти, здоровий лоб, не можеш сам собі зробити каву? Батьку, а ти бачиш, що вона ледь на ногах стоїть?
  • Коли я одружувався, я сподівався, що моя дружина буде підтримувати в домі порядок. Ти справді вважаєш, що в цьому домі можна жити? — голос Максима, тихий і ніби позбавлений будь-яких емоцій, заповнив кухню, де Мар’яна щойно закінчила прибирання. Він не кричав. Максим ніколи не кричав. Його сила була в іншому — у вмінні дивитися так, ніби перед ним не дружина, а прикре непорозуміння, яке заважає йому насолоджуватися ідеальним світом. Мар’яна повільно відклала планшет. Очі пекли від утоми. Вона повернулася з роботи дві години тому, і за цей час встигла розібрати торби, завантажити пральну машину, зварити вечерю та протерти кожну полицю у вітальні. У повітрі ще витав аромат свіжої м’яти від засобу для меблів. Вона знала, що він прийде і почне «техогляд». Це стало їхнім ритуалом. Недільним, вечірнім, щоденним — неважливо. Кожен його візит додому нагадував візит суворого ревізора до занедбаної сільської їдальні. Максим стояв посеред кімнати у своєму бездоганному світлому костюмі. Він навіть не роззувся, хоча Мар’яна щойно вимила підлогу. В одній руці він тримав шкіряний портфель, іншою вказував на обідній стіл зі світлого дуба. — Підійди ближче. Подивися сама, — скомандував він
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes