Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Коли немає м’яса, готую так: простий та легкий сніданок. Пиріжки з капустою

Коли немає м’яса, готую так: простий та легкий сніданок. Пиріжки з капустою

Viktor
8 Грудня, 20248 Грудня, 2024 Коментарі Вимкнено до Коли немає м’яса, готую так: простий та легкий сніданок. Пиріжки з капустою

Дуже легкий рецепт, з яким впорається навіть кулінар-початківець, а начинку ви можете вибирати за своїм смаком, тісто універсальне і поєднується з різними продуктами.

Для приготування вам потрібні такі інгредієнти:

  • окріп та холодна вода по 250 мл;
  • сіль та цукор по 1 ч.л;
  • олія, 40 мл;
  • дріжджі, 10 г;
  • борошно, 650 г.

Для приготування начинки необхідно :

  • капуста, 450 г;
  • цибуля та морква по 1 шт;
  • сіль, перець, зелень;
  • олія;
  • вода, 4 – 5 ст.л.

Процес приготування

Капусту тонко шаткуємо.

Цибулю ріжемо кубиком і обсмажуємо до напівготовності, додаємо моркву, тушимо до готовності.

Додаємо капусту, перемішуємо, солимо, всипаємо спеції на смак, зелень на смак. Якщо капуста у вас не соковита, вливаємо трохи води, щоб овочі добре протушкувалися. Охолоджуємо готову начинку.

Окріп змішуємо з 5 ложками борошна до однорідності і вливаємо холодну воду, солі і всипаємо цукор, дріжджі, перемішуємо.

Всипаємо частинами борошно, вимішуємо гладке і однорідне тісто. Накриваємо тісто та відправляємо у тепле місце на 1 годину.

Тісто обминаємо та ділимо на порційні колобки.

Коли немає м’яса, готую так: простий та легкий сніданок. Пиріжки з капустою

Кожен колобок розкачуємо в тонкий коржик, на край викладаємо начинку і загортаємо трубочку, завертаючи краї.

Коли немає м’яса, готую так: простий та легкий сніданок. Пиріжки з капустою

Обсмажуємо такі пиріжки – трубочки на олії на сковороді до золотистості з усіх боків.

Коли немає м’яса, готую так: простий та легкий сніданок. Пиріжки з капустою

Пиріжки виходять настільки смачними, пишними, листковими, що ви точно станете часто готувати за цим рецептом.

Джерело

Навігація записів

У Кривому Розі 11-річний хлопець під час ракетн0го удару врятував всю свою родину: що він зробив.
Вже нікуди діватися: Після заяви Трампа Зеленський змушений був назвати реальні втрати України у війні

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes