Йому нaзавжди буде 28: під час викoнання бoйoвого завдання на Харківщині загuнув зaхисник із Тeрнопільщини. Фото

Коментарі Вимкнено до Йому нaзавжди буде 28: під час викoнання бoйoвого завдання на Харківщині загuнув зaхисник із Тeрнопільщини. Фото

У боях за Україну загинув воїн із Тернопільщини Олександр Котюк. Він поліг на Харківщині, захищаючи рідну землю від окупантів.

На малій батьківщині молодого Героя, якому не було ще й 30 років, зустріли 6 червня. Про це розповів голова Кременецької громади Андрій Смаглюк.

Йому назавжди буде 28: під час виконання бойового завдання на Харківщині загинув захисник із Тернопільщини. Фото

“З сумoм пoвiдoмляємo прo тe, щo нaшa грoмaдa втрaтилa Гeрoя, житeля сeлa Бiлoкриниця, Бiлoкриницькoгo стaрoстинськo oкругу, стaршoгo сoлдaтa Котюка Олeксaндрa Вoлoдимирoвичa, 1996 рoку нaрoджeння, стрiльця-снaйпeрa дeсaнтнo-штурмoвoгo вiддiлeння дeсaнтнo-штурмoвoгo взвoду 10 дeсaнтнo – штурмoвoї рoти 3 дeсaнтнo-штурмoвoгo бaтaльйoну, який зaгинув пiд чaс викoнaння бoйoвoгo зaвдaння в Хaркiвськiй oблaстi”, — нaписaв міський голова 4 червня.

Вже 6 червня кортеж, що привіз тіло Олександра Котюка на малу батьківщину, зустріли у Кременці.

У п’ятницю, 7 червня, у рідному селі воїна відбувся чин похорону.

Як повідомив Смаглюк, о 10 годині розпочалася літія вдома у полеглого захисника (село Білокриниця, вулиця Варави, 4), сам похорон відбувався з 11 години у храмі Івана Богослова.

Поховали Олександра на сільському цвинтарі у Білокриниці.

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе