Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Хрещена мама наказувала покласти шматок мила до грошей так, щоб воно лежало між двома купюрами і фінансові справи миттєво налагодяться. Минув тиждень і ми з чоловіком побачили, що життя почало змінюватися, почали відбуватися дyже дuвні речі, про які і думати не могли раніше

Хрещена мама наказувала покласти шматок мила до грошей так, щоб воно лежало між двома купюрами і фінансові справи миттєво налагодяться. Минув тиждень і ми з чоловіком побачили, що життя почало змінюватися, почали відбуватися дyже дuвні речі, про які і думати не могли раніше

admin
17 Червня, 202117 Червня, 2021 Коментарі Вимкнено до Хрещена мама наказувала покласти шматок мила до грошей так, щоб воно лежало між двома купюрами і фінансові справи миттєво налагодяться. Минув тиждень і ми з чоловіком побачили, що життя почало змінюватися, почали відбуватися дyже дuвні речі, про які і думати не могли раніше

17 июня, 2021

Хрещена мама наказувала покласти шматок мила до грошей так, щоб воно лежало між двома купюрами і фінансові справи миттєво налагодяться. Минув тиждень і ми з чоловіком побачили, що наше життя почало змінюватися, почали відбуватися дуже дивні речі, про які і думати не могли

Розкішно я ніколи не жила, але завжди все необхідне було. Тільки три роки тому у нас в родині лихоліття настало. Я з роботи розрахувалася, а іншу довго знайти не могла, ще й бoліла сильно.

Зарплати чоловіка ледь вистачало, щоб двох наших дітей прогодувати і лiки для мене придбати.

В гості на хрещення до нас приїхала моя тітка. Я ставила на стіл убоге частування, і відчувала сором за нашу бідність. Тітка втішила, поставила шaмпанське і мій улюблений сир з цвіллю.

Тітка Марина сказала, що ми мило покладемо, і фінансові справи миттєво налагодяться.

Ми звикли користуватися тільки рідким милом, а тут потрібно тверде. Шматок такого мила покласти до грошей так, щоб воно лежало між двома купюрами і вимовити:

,,Мило довго варилося, так стомилося. Сил набирайся, від грошей заряджайся! Енергію накопич, мені подаруй. Так тому і бути”!ВАМ СПОДОБАЄТЬСЯ

Ну а потім просто мити ним руки, вимовляючи при цьому:

«Мило пінне, грошима заряджене! Наскільки чітко виражені моїх руках – стільки грошей в моїх засіках. Як воно мої рученьки пестить – так і гроші до них прилипають.

Як піна збивається, так і гроші множаться! Та не змиються вони без сліду, як мило змиє вода. У мене залишаться, так в зростання підуть, та друзів своїх приведуть! Нехай буде так! Амінь. »

Посиденьки з Маринкою не пройшли даром. Ми з чоловіком йшли, згідно із обрядом, і гроші в нашому домі з’явилися.

Я вилікувалася нарешті, на роботу поруч з будинком влаштувалася, а чоловік мій підробіток знайшов. Тепер я поїду до тітки в гості, пригощати її вuном і цукерками смачними.

Навігація записів

Я 10 poкiв збиpaлa гpoшi, щoб купити квapтиpу в нoвoбудoвi. Кoли мoя мpiя нapeштi здiйcнилacя, Олeг пoкликaв мeнe зaмiж. А зa дeнь дo тoгo, як ми мaли йти в РАЦС Олeг запропонував тaкe, щo я нaвiть нe знaлa, щo йoму вiдпoвicти
Переймаємо досвід у американців. Як врятувати кушлатий одяг. Легко і ефективно

Related Articles

Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири

Viktor
6 Травня, 20266 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири

Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.

Viktor
6 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.

Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.

Viktor
6 Травня, 20266 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.

Цікаве за сьогодні

  • Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири
  • Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.
  • Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.
  • — Ой, та що ви таке кажете! — заголосила свекруха. — Це ж онучок! Ви зараз так говорите, а як побачите те маля, як на руки візьмете — то одразу розтанете і по-іншому заспіваєте! Коли з’явився Кирилко, бабуся прийшла, вручила подарунок, із цікавістю зазирнула у візочок і спокійно відбула додому.
  • – Світлано, ти не ображайся, але я бабусину квартиру Наталці віддам, – сказала Ніна Петрівна. – Чому їй? Бо у тебе все добре складається, а у Наташі – все шкереберть. Хай уже в неї бодай квартира буде. Це якось урівноважить ситуацію, – пояснила мати
  • Степане! Що сталося? — Ольга відчула недобре. — У нас пожежа? Пограбування? Чому ти пакуєш валізи? Степан навіть не підняв очей. — Ні, Олю, спокійно. Просто обставини змінилися. Наша компанія, ну, та, на яку я працюю, вони вирішили повністю згорнути діяльність тут. Керівництво переносить офіс за кордон, і вони поставили умову: або я переїжджаю з ними зараз, або контракт розривають без виплат. Ольга розгублено сперлася на одвірок. — Почекай. Але ж криза в країні вже не перший рік. Чому вони вирішили тікати саме сьогодні? Чому ти не казав мені про це вранці? — Олю, не починай! — Степан нарешті випрямився, і вона побачила, що його руки злегка тремтять. — Звідки я знаю, що там у головах у топменеджерів? Мені прислали лист годину тому. Сказали: «Збирайся». — І коли ти маєш їхати? — голос жінки став тихим. — Завтра. О шостій ранку я маю бути на вокзалі. Квитки вже куплені фірмою, всі документи на виїзд фірма вже теж робить сама. Ольга примружилася. Щось у його словах звучало фальшиво. — Квитки вже куплені? Степане, ти хочеш сказати, що за годину тобі встигли прислати лист, ти встиг погодитися, а вони — забронювати й викупити квитки? Не бреши мені
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes