Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Голoва Київcького апeляційного суду Голoвачов обіймає поcаду майже 10 рoків зaмість дозволених 6

Голoва Київcького апeляційного суду Голoвачов обіймає поcаду майже 10 рoків зaмість дозволених 6

Viktor
21 Лютого, 202521 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до Голoва Київcького апeляційного суду Голoвачов обіймає поcаду майже 10 рoків зaмість дозволених 6

Журналісти Hromadske з’ясували, що голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов вже майже десять років очолює Київський апеляційний суд, хоча за законом не може перебувати на посаді більше шести. Попри завершення його законного терміну ще у 2021 році, він продовжує керувати судом і вже перебуває на четвертому строку. Також суддя та його родина безоплатно користуються елітною нерухомістю, записаною на тестя та тещу.

 Журналісти з’ясували, що 48-річний Ярослав Головачов очолює Київський апеляційний суд майже 10 років, хоча за законом голова суду може обіймати цю посаду не більше шести років. Його останній законний термін завершився у 2021 році, однак він продовжує керувати судом. У вересні 2024 року завершився вже третій строк, і наразі триває четвертий.

Голова правління “Фундації DEJURE” Михайло Жернаков називає це типовим прикладом збереження контролю в судовій системі старого зразка і зазначає, що така схема характерна для суддівської корпорації, яку він називає “судовою мафією”:

“Це влада, це гроші, це вплив, це також зв’язок суду з політичною владою і це політичний канал, через який влада командує суддями найчастіше”.

Розслідувачі нагадали, що аудит Рахункової палати у 2020 році зафіксував серйозні фінансові порушення в Київському апеляційному суді під керівництвом Головачова:

  • 2 млн грн витратили на обладнання, яке не було введене в експлуатацію;
  • 11 млн грн – необґрунтовані бюджетні видатки;
  • 6 млн грн – витрати на ремонт приміщень, що не перебували на балансі суду.

Крім того, повідомляється, що будівля суду не відповідає державним нормам щодо облаштування залів засідань, нарадчих кімнат і приміщень для учасників процесу.

Головачов працює в судовій системі вже 25 років, за винятком трьох років у приватній фірмі наприкінці 90-х. Журналісти підкреслюють, що, попри звинувачення у порушеннях, він залишається активним. Так  у жовтні 2024 року він блокував розгляд ВАКС апеляції у справі керівниці Хмельницької МСЕК, у листопаді їздив з візитом до Німеччини, а в грудні брав участь у заходах Вищої ради правосуддя.

Також розслідувачі з’ясували, що родина Головачових мешкає в маєтку площею 220 квадратних метрів із ділянкою 12 соток у селі Северинівка під Києвом, який належить тещі судді Лілеї Керничній. Вартість такої нерухомості, за даними відділу продажів, може сягати 700 тисяч доларів. Також сім’я має доступ до квартири площею 118 квадратних метрів у ЖК “Новопечерські Липки”, ринкова вартість якої становить 12,5 мільйона гривень, що належить тестю судді Сергію Рибченку.

За даними журналістів, вся родина прописана в іншій квартирі Рибченка площею 120 квадратних метрів у ЖК “Централ Парк”,  яка може коштувати до 650 тисяч доларів.

У користуванні судді також є Mercedes-Benz GLS 400 2020 року випуску вартістю 80 тисяч доларів, який належить його тестю. У 2020 році він подарував сину судді Мирону Головачову квартиру площею 100 квадратних метрів. 

Окрім цього, у безоплатному користуванні сім’ї є ще квартира Лілеї Керничної площею 47 квадратних метрів у ЖК “Французький квартал”. При цьому офіційні доходи тестя та тещі у 2020 році становили близько двох мільйонів гривень на рік: тесть задекларував трохи менше мільйона від бізнесу і 100 тисяч пенсії, теща отримала 920 тисяч гривень від підприємницької діяльності.

У тому ж “Французькому кварталі” нерухомістю володіє і батько судді – він має квартиру та два гаражі. Загалом вартість усього майна, яким користується родина Головачова, за підрахунками журналістів становить три мільйони доларів.

Джерело: розслідування Hromadske “Зять на безоплатній основі”

Навігація записів

Макрон НЕ ПІДБИРАВ СЛІВ! Відповів Трампу на ЗАЯВИ про Зеленського. Такої РІЗКОЇ РЕАКЦІЇ ніхто не чекав…
У Києвi рятyвальники витягли з Днiпра авто, яке провaлилося під кpигу посeред Днiпра. Фото

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Я відкрила стрічку в соціальній мережі й одразу натрапила на пост..Індійський океан, білосніжний пісок, засмаглі ноги на фоні бунгало. Під фото написано: «Нарешті я дозволила собі дихати на повні груди. Я це заслужила». Авторка знімка — та сама, що три дні тому у голосовому повідомленні жалілася мені, що не знає, чим платити за комуналку, а її кіт, здається, захворів, але візит до ветеринара — це занадто дорого.
  • Мамо, ви вже не в тому віці, щоб самій господарювати у трикімнатній квартирі, де на кожному кроці — спогади, що тиснуть на серце. Степан стояв посеред вітальні, старанно уникаючи погляду матері. Він розглядав візерунок на старому паркеті, який колись сам допомагав батькові вкладати. Його дружина, Вікторія, з надмірним завзяттям протирала фоторамки на комоді. Її рухи були різкими, впевненими, наче вона вже подумки переставляла тут меблі або виносила їх на смітник. — Ми все вирішили, — продовжував син, нарешті піднявши очі, але дивлячись кудись повз Анну Петрівну. — У селі повітря чисте, тиша. Батьківська хата ще міцна, ми її трохи підлатаємо, дах перекриємо. Тобі там буде спокійніше, ніж у цьому галасливому місті, де під вікнами постійно сигналять машини. Анна Петрівна, якій нещодавно виповнилося сімдесят три, відчула, як у грудях стає холодно й порожньо
  • — Ти, зятю, не на манікюр свій дивися, а на долоні білі! Думав, раз на моїй дочці женився, то тепер я тебе до пенсії спонсорувати буду, поки ти в монітор витріщаєшся? Галина Петрівна витерла піт з чола брудним рукавом. — У цьому домі хліб пахне тільки для тих, хто землю носом рив!…
  • Оксаночко, ну нарешті! — вигукувала Софія Петрівна, свекруха. — А я ось вирішила заскочити, поки у вас на роботі завал. Глянула в холодильник — а там наче миша пробігла! Якісь листя салату, сир запліснявілий та вода в пляшках. Хіба ж так можна? Чоловік з роботи приходить, йому треба щось суттєве! — Софіє Петрівно, — Оксана намагалася дихати глибоко. — Ми ж домовилися. Вівторок — це день, коли ми замовляємо суші або готуємо щось дуже легке. Я купила авокадо, хотіла зробити тости. — Тости? То хліб порожній! Я ось голубців накрутила, каструлю на п’ять літрів. І зажарку зробила таку, як Богданчик з дитинства любить — на салі, з цибулькою. А твою сковорідку ту, з покриттям, я трохи відтерла залізною щіткою, а то вона якась липка була. Оксана заходила на кухню і відчувала, як у неї паморочиться в голові. Її дорога антипригарна сковорідка була безнадійно подряпана, білосніжна стільниця — в плямах від буряка, а по всій квартирі розвішані речі, які Софія Петрівна вирішила перепрати, бо «вони вже не свіжі». — Мамо, ну навіщо ви знову тут порядкуєтеся на нашій кухні? — тихо питав Богдан. — Для вас же стараюся, невдячні! Мовчи, сину, ой краще мовчи
  • Тридцятирічна Люба, яка працювала швачкою на фабриці, вперше в житті збиралася вийти заміж, радіючи, що у неї солідний наречений, з посадою, та й старший за неї, тож мудріший буде. Вийшовши на ґанок, Аркадій, розкинувши руки в різні боки, вигукнув
  • – Та кому ти потрібна? – прокричав Павло. Потім плюнув і пішов. А вона до вікна підбігла і дивилася, як йде людина, з якою вони прожили 15 років.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes