Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Чоловік постійно їздив на дачу рибалити. Казав, що без цього жити не може. А тоді я вирішила встановити там камери і таке дізналась

Чоловік постійно їздив на дачу рибалити. Казав, що без цього жити не може. А тоді я вирішила встановити там камери і таке дізналась

Viktor
20 Вересня, 202420 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до Чоловік постійно їздив на дачу рибалити. Казав, що без цього жити не може. А тоді я вирішила встановити там камери і таке дізналась

Відверто кажучи, я вже давно надію втратила, що пару собі знайду. Бояться чоловіки сильних жінок. А я саме така. Завжди хотіла стати самодостатньою та заможною. Саме тому багато вчилась. На третьому курсі університету поїхала за програмою обміну студентів до США. 

За океаном я прожила десять років, працювала у великій компанії. Та завжди мріяла повернутися. Тож врешті приїхала і відкрила власну справу. Я жила роботою, робила все, аби досягти успіху. Та на особисте часу зовсім не вистачало. 

І ось лише в 39 років я зустріла Михайла. Він був молодшим за мене на два роки. Мав за плечима шлюб і дитину підліткового віку. Насправді я не поспішала, ми досить довго зустрічалися. А тоді все ж розписалися. Я мала свою квартиру, а тоді чоловік почав мене вмовляти:

 – От тобі не важко весь час у квартирі. Купімо дачку, будемо відпочивати!

 – Та мені постійно часу бракує, того навіть не замислювалась.

Поступово Михайло мене переконав. Я придбала гарну дачу з ділянкою. Ще й ставок поруч. Та грошей коханий не мав, адже все віддавав колишній. Тож довелося мені свої заощадження витратити.

Мені подобалось на дачі, та бувала я там вкрай рідко. А от чоловік щойно мав вільний час – їхав рибалити.

 – Розумієш, для мене це справжній відпочинок!

Я не перешкоджала, нехай насолоджується. Та якось, коли ми приїхали, я помітила, що кудись зник мій кардиган, котрий я тримала на дачі, а ще деякі речі не на своїх місцях.

 – Як гадаєш, хтось залазить в наш будинок?

 – Та ні, бути цього не може. Ти ж постійно забуваєш все, от і кардиган кудись закинула, може й додому забрала. 

Та мене не покидала думка, що хтось приходить в наш дім. Я порадилась з колегою і він запропонував мені встановити кілька камер. Так ми і зробили, чоловікові я навіть не сказала. 

І ось в суботу я вирішила подивитись, що там коїться. Увімкнула запис, і побачила в будинку Михайла. Але не самого, з молодою брюнеткою він палко цілувався. Вона поводилась, наче в себе вдома. Це було огидно. 

На вечір вдома я показала це відео чоловікові:

 – Он, яку рибу ти впіймав!

 – Ти що, шпигуєш? Як не соромно?

 – Та ні, це просто для безпеки було. А зараз тобі краще йти геть!

 – Нащо ти все руйнуєш, я ж тебе кохаю!

Він виправдовувався, та я й слухати не хотіла. Хоча тієї миті вже знала, що вагітна. Та мені вже більш як 40. Вирішила, народжу дитину для себе і впораюсь з усім. Такий брехун нам точно не потрібен. Михайло й далі благає пробачити. Присягається, що все буде інакше. Та чи варто йому вірити? Що б ви зробили?

Навігація записів

Ця woкyюча новuна y Вiннuцi обурила ycю σблacть! Кoxáння дo cmepтi: мσлoдá жiнкá nσmepлá nicля npσσвeдeнoї нoчi “кσxáння
Вpiзaлucя лoб в лoб! Мoт0p0шнe зiткнeння! Шokyючi нacлiдкu…

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes