Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Частина українських бригад вийшла з Курської області, – Forbes

Частина українських бригад вийшла з Курської області, – Forbes

Viktor
12 Березня, 202512 Березня, 2025 Коментарі Вимкнено до Частина українських бригад вийшла з Курської області, – Forbes

Повідомляється, що Україна евакуювала з регіону деякі підрозділи, зокрема найбоєздатніші.

Українські війська, ймовірно, покидають Курську область на тлі наступу російських сил, пише Forbes. unian.ua

Два тижні тому елітна російська група безпілотників порушила українські лінії постачання. 25 лютого серія прицільних ударів вивела з ладу десятки транспортних засобів уздовж основної дороги до Суджі. Це місто слугувало головною базою для 10-тисячного українського угруповання, яке утримувало значну, але швидко скорочувану територію в Курській області на заході Росії.

“Це був день, коли ви почали хвилюватися про Курськ”, – зазначив незалежний аналітик Ендрю Перпетуа. Через два тижні основна частина українських підрозділів, включаючи найбоєздатніші бригади, схоже, здійснила організовану евакуацію з Курська, повернувшись на територію України.

“Моїм друзям вдалося покинути Курськ, уникнувши оточення”, – повідомило в понеділок одне з українських джерел. “Прикро, що до цього дійшло. Але це те, що є”.

Український наступ у Курській області в серпні приніс швидке захоплення сотень квадратних миль території. Однак закріпитися на стратегічно вигідних рубежах не вдалося. Просування на північ гальмували російські контратаки біля села Погребки, а на східному напрямку українські війська зіткнулися з 12 000 солдатів з Північної Кореї.

Попри перевагу росіян у співвідношенні три до одного, українці утримували позиції, використовуючи мінні загородження, безпілотники та артилерію для відбиття атак.

Одним із таких епізодів став штурм російської 155-ї окремої морської піхотної бригади в середині лютого. Її колона, рухаючись назустріч українській 47-й механізованій бригаді під червоним прапором СРСР, потрапила у ретельно підготовлену “зону вбивства”.

Частина техніки підірвалася на мінах, іншу знищили дрони та артилерія. Один з російських військових, вибравшись із пошкодженого бронетранспортера, зробив кілька кроків по снігу, впав і вибухнув, коли в нього влучив дрон.

“Гасимо всі спроби противника просунутися на Курщині”, – заявили у 47-й механізованій бригаді.

Президент України Володимир Зеленський, маючи на меті подальші переговори про припинення вогню, розглядав можливість обміну територіями. “Ми поміняємо українську територію на російську”, – сказав Зеленський.

Політичний тиск з Вашингтона  

Однак прихильна до Росії адміністрація президента США Дональда Трампа ускладнила позиції Києва, не допустивши українських дипломатів до переговорів між Вашингтоном і Москвою.

28 лютого Трамп і віце-президент Джей Ді Венс у Білому домі розкритикували Зеленського, звинувачуючи його у недостатній вдячності за попередню допомогу США. Варто зазначити, що сам Венс раніше голосував проти цієї допомоги на посаді сенатора.

Після цієї зустрічі Трамп припинив військову підтримку України та заморозив обмін розвідданими. Тим часом в Курській області діяла елітна російська група “Рубікон”, що спеціалізується на дронах. Безпілотники цієї групи змогли проривати українське радіоглушіння.

Унаслідок цього дороги до Суджі були завалені знищеною українською технікою, а російська авіація розбомбила мости на кордоні, ускладнюючи відступ.

Вчора головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський заявив: “Загрози навколо наших підрозділів у Курській області немає”. Однак він не підтвердив, що українські війська залишаться там. “Підрозділи вживають своєчасних заходів для маневру на вигідному рубежі оборони”, – додав він.

Це може свідчити про відхід українських бригад із Курська, що ставить під сумнів перспективу повернення цієї території в обмін на вигідне припинення вогню.

Навігація записів

Тeракт в Івано-Франківську влаштувала PФ, завербувавши двох непoвнолітніх, – CБУ.
Зеленський розповів, що насправді відбувається в Курській області: подробиці

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • — Тримай, це тобі на перший час, а далі давай сама, сама, — Роман поклав на тумбочку кілька купюр і почав складати свої речі у велику сумку. Куртку одягнув, хоч і було вже тепло. Просто вона в сумку вже не влізла, і не дивлячись попрощався. — Ну бувай, бувай…
  • Тату, а я сьогодні допомогла врятувати кошеня… Його покинули біля закинутої будівлі. Ми зі Степаном з сусіднього під’їзду віднесли його до ветеринара. Андрій навіть не відірвав погляду від фінансової аналітики в газеті. — Це добре, Таню. Благородно. Але краще б ти підтягнула англійську або економіку. На доброті та кошенятах капітал не побудуєш, а в нашому світі без нього ти пропадеш. Бери приклад із сестри. Тетянка опустила очі до тарілки, ковтаючи клубок у горлі. Оксана бачила, як у серці меншої доньки по краплині збирається гіркота. Вона намагалася компенсувати це своєю любов’ю, але авторитет батька для дівчаток був незаперечним. Вікторія ж, відчуваючи повну підтримку Андрія, почала ставитися до сестри з легкою зневагою, яка з часом переросла в зарозумілість
  • – Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але в ньому чулася холод і втома, ніби всі почуття вимерзли за довгі роки мовчазних вечорів і невисловлених образ. Він стояв біля вікна, дивлячись на сіре листопадове небо, затягнуте суцільною пеленою хмар, і Женя раптом зрозуміла – все. Абсолютно все.
  • – А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?
  • Таємниця почала тиснути. Ми не могли просто прийти і сказати: «Мамо, ми бачили, як ти ридаєш». Це було б вторгненням гіршим, ніж підглядання. Ми почали шукати ключі. Женя почастішав із дзвінками, почав м’яко розпитувати про справи, про здоров’я. Вона віджартовувалася: «Все гаразд, синку. Скоро весна, ха ндра мине». Якось, гортаючи її сторінку в соцмережі, я натрапила на коментар під старою фотографією
  • – Добре. Я знала, що ви схвалите. Вчора вже звільнила. Разом із вашим чоловіком. Але вона ще не знає, вихідний брала. Зараз повідомимо. – Як же я вас люблю, Лідо Василівно. За годину до кабінету забіг Андрій.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes