Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • CБУ затримала роcійських агeнтів, які підірвaли колію під час руху війcькового ешeлону на Рівнeнщинi

CБУ затримала роcійських агeнтів, які підірвaли колію під час руху війcькового ешeлону на Рівнeнщинi

Viktor
16 Січня, 202516 Січня, 2025 Коментарі Вимкнено до CБУ затримала роcійських агeнтів, які підірвaли колію під час руху війcькового ешeлону на Рівнeнщинi

Служба безпеки нейтралізувала диверсійну групу російських спецслужб, яка діяла у Рівненській області. Зловмисники підірвали саморобний вибуховий пристрій (СВП) на залізничній колії під час руху вантажного потяга Сил оборони.

Співробітники СБУ завчасно зупинили ешелон на безпечній відстані від місця події і забезпечили охорону відповідної локації, що дозволило уникнути аварії та людських жертв.

Після ремонту залізничного полотна рух потяга було відновлено.

Одночасно українська спецслужба «по гарячих слідах» затримала ворожих агентів, які намагалися втекти з місця злочину.

Ними виявилося двоє місцевих жителів віком 30 та 32 роки, яких ворог завербував через Телеграм-канали із пошуку «швидкого заробітку».

За інструкцією окупантів фігуранти власноруч виготовили СВП на основі пластиду, який дістали із заздалегідь підготовленого схрону.

Зловмисники заклали вибухівку під рейки та дистанційно активували її з наближенням військового ешелону.

Таким чином ворог сподівався порушити залізничну логістику постачання оборонних вантажів для українських військ на передовій.

Під час обшуку у затриманих вилучено елементи СВП та мобільні телефони із доказами підривної діяльності в інтересах рф.

Слідчі Служби безпеки повідомили ворожим агентам про підозру за ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України (диверсія, вчинена в умовах воєнного стану).

Затримані перебувають під вартою. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмисникам загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Спецоперацію проводили за процесуального керівництва Рівненської обласної прокуратури.

Служба безпеки України

Навігація записів

Екскерівник київського метро Віктор Брагінський виїхав з України з підробленим висновком ВЛК — поліція
Дикий: “Війну не потрібно завершувати у 2025 році, краще продовжувати бойові дії до 2026”.. Причина такої заяви …

Related Articles

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Цікаве за сьогодні

  • Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не Анну точно. До мене мав приїхати Михайло, ми домовилися, що я позичу йому 10 тисяч євро. Я якраз сиділа на кухні, відраховувала необхідну суму, і тут принесло мою доньку. Я у відпустці вже три тижні, а вона всього раз до мене приїхала, в перший день. І то я підозрюю, що не через те, щоб мене побачити після довгої розлуки, а щоб подарунки забрати і грошей попросити, бо після того у неї все часу не знаходилося, щоб маму провідати. Аня настирливо стукала у шибку із словами: “Мамо, я знаю, ти вдома, відчиняй”. Я швидко зібрала зі столу всі гроші, які рахувала, і пішла відчиняти
  • На столах, замість обіцяної осетрини, червоної риби та ікри, красувалися… пластикові миски. У них, потроху обвітрюючись під лагідним сонечком, лежали салати, від душі залиті найдешевшим магазинним майонезом. Поруч — кілька жерстяних банок із кількою в томаті та оселедцем, які навіть не потрудилися перекласти в тарілки. Хліб-«цеглинка», нарізаний грубими, кривими скибками. І оковита. Багато дешевого напою з найближчого супермаркету економ-класу. А запивати цей розкішний бенкет пропонувалося теплим лимонадом «Дзвіночок» у дволітрових пластикових пляшках.
  • – Дві новини,- сказав Юра,- одна хороша, інша… Теж хороша, але не дуже. З якого почати? – Почни з хорошої, – відповіла Ліда чоловікові. – До нас завтра приїжджає моя мати, – радісно сказав Юра. – Я так за нею скучив
  • – Так. Мене жодного разу в житті не цілував чоловік, за винятком тих випадків, коли хотіли “ощасливити”, як ви. На мене дивляться зі співчуттям
  • – Пенсії вистачає! – Так казала синові його старенька мати
  • – А що це ви нічого не зробили? – А що ми мали зробити, Антоне Івановичу? – Запитав зять. – Ми розраховували, що ви все тут відремонтуєте, – роздратовано сказала теща
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes