Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Page 97

Категорія: ЖИТТЯ

— Та куди ж мені в ресторан, я там і не був ніколи. Страшнувато, та й незручно мені, старому такому — і в ресторан. Я там розгублюся, злякаюся, та й чужих людей тільки розсмішу! Батько тупцював і повторював одне й те саме. Але по ньому було видно, що йому і страшно, і хочеться хоч раз у своєму житті побувати в ресторані. Це ж, як у кіно — побувати в справжньому ресторані! Валентин запитально подивився на Аллу, його не так давно підвищили, і на ювілеї будуть колеги і директор. Але ж це його батько, він один у нього залишився, мати пішла з життя…

— Та куди ж мені в ресторан, я там і не був ніколи. Страшнувато, та й незручно мені, старому такому — і в ресторан. Я там розгублюся, злякаюся, та й чужих людей тільки розсмішу! Батько тупцював і повторював одне й те саме. Але по ньому було видно, що йому і страшно, і хочеться хоч раз у своєму житті побувати в ресторані. Це ж, як у кіно — побувати в справжньому ресторані! Валентин запитально подивився на Аллу, його не так давно підвищили, і на ювілеї будуть колеги і директор. Але ж це його батько, він один у нього залишився, мати пішла з життя…

Viktor
5 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Та куди ж мені в ресторан, я там і не був ніколи. Страшнувато, та й незручно мені, старому такому — і в ресторан. Я там розгублюся, злякаюся, та й чужих людей тільки розсмішу! Батько тупцював і повторював одне й те саме. Але по ньому було видно, що йому і страшно, і хочеться хоч раз у своєму житті побувати в ресторані. Це ж, як у кіно — побувати в справжньому ресторані! Валентин запитально подивився на Аллу, його не так давно підвищили, і на ювілеї будуть колеги і директор. Але ж це його батько, він один у нього залишився, мати пішла з життя…

За три дні до ювілею Валентина з села несподівано приїхав його батько. Вони з дружиною думали до нього потім поїхати,…

Так що, лови момент. Повеселіться від душі. Мати її каже, що свято буде з великим розмахом, все-таки, тридцять років буває в житті раз. Вони зняли будинок за містом. – Мамо, неприємно це все. Я ж несу відповідальність за Свєтку, тепер вона моя дружина. Я вже взагалі пошкодував, що зустрівся з Кірою після її приїзду.

Так що, лови момент. Повеселіться від душі. Мати її каже, що свято буде з великим розмахом, все-таки, тридцять років буває в житті раз. Вони зняли будинок за містом. – Мамо, неприємно це все. Я ж несу відповідальність за Свєтку, тепер вона моя дружина. Я вже взагалі пошкодував, що зустрівся з Кірою після її приїзду.

Viktor
4 Лютого, 20264 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Так що, лови момент. Повеселіться від душі. Мати її каже, що свято буде з великим розмахом, все-таки, тридцять років буває в житті раз. Вони зняли будинок за містом. – Мамо, неприємно це все. Я ж несу відповідальність за Свєтку, тепер вона моя дружина. Я вже взагалі пошкодував, що зустрівся з Кірою після її приїзду.

– І що тобі дружина? Стінка чи що? – почула Світлана і завмерла після таких слів, – Скажеш їй, що…

— Тату! Там тітка прийшла! З якоюсь коробкою! — крикнув молодший, шмигаючи широким носом — точно так само, як робив Валера, коли брехав, що затримався на нараді. Марина відчула, як земля — точніше, дорога, ідеально укладена тротуарна плитка з підігрівом — зникає з-під ніг. Двадцять років вона жаліла його, мазала йому спину мазями, коли він приїжджав «з вахти», відгодовувала наваристими супами. Двадцять років вона жаліла його, мазала йому спину мазями, коли він приїжджав «з вахти», відгодовувала наваристими супами.

— Тату! Там тітка прийшла! З якоюсь коробкою! — крикнув молодший, шмигаючи широким носом — точно так само, як робив Валера, коли брехав, що затримався на нараді. Марина відчула, як земля — точніше, дорога, ідеально укладена тротуарна плитка з підігрівом — зникає з-під ніг. Двадцять років вона жаліла його, мазала йому спину мазями, коли він приїжджав «з вахти», відгодовувала наваристими супами. Двадцять років вона жаліла його, мазала йому спину мазями, коли він приїжджав «з вахти», відгодовувала наваристими супами.

Viktor
4 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Тату! Там тітка прийшла! З якоюсь коробкою! — крикнув молодший, шмигаючи широким носом — точно так само, як робив Валера, коли брехав, що затримався на нараді. Марина відчула, як земля — точніше, дорога, ідеально укладена тротуарна плитка з підігрівом — зникає з-під ніг. Двадцять років вона жаліла його, мазала йому спину мазями, коли він приїжджав «з вахти», відгодовувала наваристими супами. Двадцять років вона жаліла його, мазала йому спину мазями, коли він приїжджав «з вахти», відгодовувала наваристими супами.

Чоловік 20 років «їздив у відрядження». Я приїхала туди несподівано: двері відчинила жінка з трьома дітьми, схожими на нього… ……

— Повагу, мамо, треба заслужити, а не вкрасти разом із ключами, — відповіла Світлана. — Машина ще внизу. Або ви збираєте речі зараз і їдете в село, де на вас чекає тиша й спокій, або завтра про ваш «переїзд» знатиме все ваше управління освіти й соцзахист.

— Повагу, мамо, треба заслужити, а не вкрасти разом із ключами, — відповіла Світлана. — Машина ще внизу. Або ви збираєте речі зараз і їдете в село, де на вас чекає тиша й спокій, або завтра про ваш «переїзд» знатиме все ваше управління освіти й соцзахист.

Viktor
4 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Повагу, мамо, треба заслужити, а не вкрасти разом із ключами, — відповіла Світлана. — Машина ще внизу. Або ви збираєте речі зараз і їдете в село, де на вас чекає тиша й спокій, або завтра про ваш «переїзд» знатиме все ваше управління освіти й соцзахист.

Кілька хвилин чоловік простояв на своєму місці в заціпенінні, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Незабаром він зробив для себе відповідні висновки,…

Кілька хвилин чоловік простояв на своєму місці в заціпенінні, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Незабаром він зробив для себе відповідні висновки, вирішивши, що Світлана зовсім не чекала його так вірно як прикидалася.

Кілька хвилин чоловік простояв на своєму місці в заціпенінні, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Незабаром він зробив для себе відповідні висновки, вирішивши, що Світлана зовсім не чекала його так вірно як прикидалася.

Viktor
4 Лютого, 20264 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Кілька хвилин чоловік простояв на своєму місці в заціпенінні, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Незабаром він зробив для себе відповідні висновки, вирішивши, що Світлана зовсім не чекала його так вірно як прикидалася.

Кілька хвилин чоловік простояв на своєму місці в заціпенінні, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Незабаром він зробив для себе відповідні висновки,…

– Я вважаю, що будь-які родичі мають питати дозволу у господарів перш ніж приїхати, навіть якщо це мама, – кажу свекрусі

– Я вважаю, що будь-які родичі мають питати дозволу у господарів перш ніж приїхати, навіть якщо це мама, – кажу свекрусі

Viktor
4 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Я вважаю, що будь-які родичі мають питати дозволу у господарів перш ніж приїхати, навіть якщо це мама, – кажу свекрусі

У нас із чоловіком є дача: невелика, але дуже затишна. Ми купили її кілька років тому, вклали чимало сил і…

Колишня свекруха наполягає, щоб саме я доглядала її лежачого сина. Однак, я відмовилася навіть за пару тисяч доларів – не можу дивтися в очі Віталіку. Бо згадую, яке від лихо мені заподіяв

Колишня свекруха наполягає, щоб саме я доглядала її лежачого сина. Однак, я відмовилася навіть за пару тисяч доларів – не можу дивтися в очі Віталіку. Бо згадую, яке від лихо мені заподіяв

Viktor
4 Лютого, 20264 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Колишня свекруха наполягає, щоб саме я доглядала її лежачого сина. Однак, я відмовилася навіть за пару тисяч доларів – не можу дивтися в очі Віталіку. Бо згадую, яке від лихо мені заподіяв

Всі друзі та родичі називають мене “невдячною жінкою”. Навіть мама відвернулася від мене, єдиної доньки. А все через те, що…

– Я пропоную тобі з’їхати від мене і знайти собі квартиру

– Я пропоную тобі з’їхати від мене і знайти собі квартиру

Viktor
4 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Я пропоную тобі з’їхати від мене і знайти собі квартиру

– Я пропоную тобі з’їхати від мене і знайти собі квартиру Вероніка ніколи не запрошувала Владислава жити у її квартирі,…

Завжди була спокійна, бо знала, що в нас з чоловіком є заощадження і за майбутнє не варто переживати. Однак за деякий час захотіла поцікавитись, скільки в скарбничці вже накопичено. Попросила Миколу показати, та раптом його обличчя помітно зблідло…

Завжди була спокійна, бо знала, що в нас з чоловіком є заощадження і за майбутнє не варто переживати. Однак за деякий час захотіла поцікавитись, скільки в скарбничці вже накопичено. Попросила Миколу показати, та раптом його обличчя помітно зблідло…

Viktor
4 Лютого, 20264 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Завжди була спокійна, бо знала, що в нас з чоловіком є заощадження і за майбутнє не варто переживати. Однак за деякий час захотіла поцікавитись, скільки в скарбничці вже накопичено. Попросила Миколу показати, та раптом його обличчя помітно зблідло…

Ми з чоловіком одружені вже 10 років. Виховуємо двох дітей. Я ніколи не працювала, оскільки після другого декрету так і…

Вона натиснула на дзвінок і побігла вниз по сходах. Двері відкрив чоловік, якого Максим рідко бачив, але знав, що це його тато… У мами вдома жив ще якийсь чоловік, якого мама просила називати татом, але той цього не хотів.

Вона натиснула на дзвінок і побігла вниз по сходах. Двері відкрив чоловік, якого Максим рідко бачив, але знав, що це його тато… У мами вдома жив ще якийсь чоловік, якого мама просила називати татом, але той цього не хотів.

Viktor
4 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Вона натиснула на дзвінок і побігла вниз по сходах. Двері відкрив чоловік, якого Максим рідко бачив, але знав, що це його тато… У мами вдома жив ще якийсь чоловік, якого мама просила називати татом, але той цього не хотів.

“Мама привела його в незнайомий під’їзд, поставила біля якихось дверей і сказала: – Дивися синку, зараз буде тобі сюрприз, а…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Іване, синку, — обережно почала Надія, присідаючи на край дивана. — Мені треба з тобою порадитися. Пам’ятаєш, я розповідала про Віталія? Ну, мого однокласника. Іван навіть не підняв голови від паперів. — Мамо, знову ти про нього? Ну зустрівся старий знайомий, поговорили і годі. Що там радитися? — Він запропонував мені… жити разом. Він хоче, щоб ми стали сім’єю. В кімнаті раптом стало дуже тихо. Марта перестала гойдати дитину. Іван повільно відклав документи і подивився на матір так, ніби вона щойно сказала, що збирається полетіти в космос. — Мамо, ти що таке кажеш? — голос сина став жорстким. — Тобі п’ятдесят років! Якого ще чоловіка? Ти здуріла на старість? Ти подумала, що люди скажуть? — Люди завжди щось кажуть, Іване… — тихо мовила вона. — Але я теж хочу мати когось поруч
  • Але Катя вже була за хвірткою. У повітрі їдко потягнуло димом. Хвіртка до батькового двору була замкнена зсередини — мачусі, мабуть, набридли докори сусідів, що діти бігають вулицею. Катя перемахнула через паркан, не думаючи про наслідки. Двері в хату були зачинені. — Є хто?! — крикнула вона, і в ту ж мить з-за вікна почувся суцільний дитячий плач.
  • Коли я почала непогано заробляти, все стало набагато простіше. Для мами, звісно. З’явився ще один безвідмовний гаманець. Ключик до нього був простенький: «Ми ж сім’я». Ці три слова заміняли совість, розписки і здоровий глузд. І я щоразу покірно віддавала зароблене, бо інакше автоматично ставала «невдячною егоїсткою».
  • Ліля забігла в гості до свого нареченого Івана, порадитися, якого фотографа краще обрати на весілля. Дівчина натиснула на дзвінок, за хвилину двері відкрилися, порозі з’явився Іван. – А ти чого тут? – здивувався чоловік. – Я ж тобі написала, що приїду, – пояснила Ліля. – Ні. Я нічого від тебе не отримував, – округлив очі Іван. – Як не отримував? Повідомлення прочитано, навіть смайлик у відповідь надіслав. Можна увійти? – запитала Ліля. – Я зараз вийду. Зачекай мене, – сказав Іван. Але раптом Ліля помітила знайому куртку на вішалці в коридорі у Івана і застигла від несподіваної здогадки
  • Яна повернулася додому після чергової поїздки. Швидко розклала речі і пішла в душ. Раптом пролунав дзвінок у двері, а потім і стукіт. Стукали настирливо. – Не дають спокійно помитися, – промовила вона, виходячи в коридор. Яна заглянула у вічко. На порозі стояв молодий чоловік. – Хто там? – запитала вона. – Таню, відкривай швидше. Я пішов від дружини. Вона все дізналася, – раптом вигукнув незнайомець. – Таню тут немає, – відповіла Яна, відчинивши двері. – Як немає? А де вона? Це квартира Тані! – вигукнув він. – Шановний, ви щось плутаєте! – здивовано сказала Таня, дивлячись на гостя і нічого не розуміючи.
  • Марина вже йшла спати, як раптом хтось постукав у двері. Вона накинула халатик і пішла відкривати. Чоловік Марини Степан пішов слідом. На порозі стояв сусідський хлопець Микола. – Дядьку Степане, зайдіть до нас, – сказав Микола. – Мама щось сказати вам хоче. Степан одягнувся й пішов до матері Миколи. – І що Марії від мене треба? – бурмотів він дорогою. Степан зайшов до сусідки, взяв стілець і сів біля її ліжка. – Недовго мені лишилося, Степане, – сказала Марія. – Не стане мене скоро… Я маю розповісти тобі таємницю… Степан здивовано дивився на Марію нічого не розуміючи
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes