Він тицьнув в екран. Зайшов в додаток банку. Знайшов загальний рахунок. Застиг. Марина бачила, як зблідло його обличчя. Як він тицьнув пальцем ще раз. І ще. Оновив сторінку. — Що таке? — нотаріус підняла погляд. — Синку, що сталося? — Зінаїда Петрівна нахилилася до нього.
Вона стояла біля відкритої шафи і дивилася на робочу куртку чоловіка. З кишені стирчав куточок паперу. Вона витягла аркуш, розгорнула. Роздруківка з фотографією цегляного будинку. Два поверхи, новий паркан, акуратні доріжки. Внизу — телефон ріелтора і допис кульковою ручкою: «Зінаїді Петрівні. Огляд у суботу, 11:00». Свекрусі?! Марина повільно склала папірець, поклала назад. Пройшла на кухню. … Read more